Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього: як росія втрачає все

На початку повномасштабної війни росія виправдовувала вторгнення «провокаціями НАТО» через наближення меж альянсу до кордонів росії. Кремль відкрито демонстрував зневагу до суверенітетів східноєвропейських держав, заперечував їх право самостійно визначати свою політику й геополітичний статус.

Путін хотів зменшити присутність військ НАТО в Європі? Отримав протилежне: на саміті НАТО прийнято рішення збільшити у 7,5 раза чисельність сил швидкого реагування (з нинішніх 40 тисяч до 300 тисяч). Європейські держави взялися швидко переглядати оборонну політику і стан власних збройних сил. Дуже швидко росія перетворилася із «стратегічного партнера» (що було дуже безвідповідально для альянсу) на ворога №1 і це все відповідь на дії російської армії.

Путін обурювався розширенням НАТО на Схід? Тепер на північному сході рф також буде межувати з державами НАТО. 29 червня Швеція та Фінляндія отримали офіційні запрошення на приєднання до альянсу.

Протягом багатьох десятиліть Швеція та Фінляндія зберігали позаблоковий статус та цінували свій нейтралітет. Вони сподівалися на стабільність безпеки в Європі, але віроломність і варварська неповага кремля до кордонів сусідів підштовхнула Північну Європу переглянути свій нейтральний статус. Це був дуже швидкий процес навіть зважаючи на турецький ультиматум. До російського вторгнення 24 лютого ці питання навіть не стояли на порядку денному.

Метою «спецоперації» оголошувалася демілітаризація України. Сьогодні це виглядає як максимвльно нереалістичний сценарій. Ще ніколи в історії України не було такого запиту саме на мілітаризацію і тотальне озброєння громадян. Ба більше, українці вже отримують сучасну західну зброю, а після саміту НАТО 50 держав будуть постачати нам важке озброєння.

Серед так званих цілей спецоперації був і «захист російськомовних». Цинізм цього не має меж, адже найбільше постраждали від обстрілів саме міста Сходу і Півдня України, де значна частина населення спілкується російською мовою. Як виявилося, використання російської ще не означає, що люди готові надавати їй особливий статус. Згідно з даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», 83% громадян виступають за те, щоб українська була єдиною державною мовою в країні.

Російська федерація не досягла ані геополітичних, ані воєнних, ані культурних цілей своєї агресивної кампанії. Рішення про вторгнення в Україну коштує кремлю надто дорого і це лише початок. Лише сьогодні, 30 червня, російські війська покинули острів Зміїний, а в майбутньому нам доведеться ще не раз почути про черговий «жест доброї волі» і «завершення виконання поставлених задач».

Попереду в росії багато втрат як символічних, так і стратегічних. Вони не будуть визнавати реальний стан справ, але правда все одно переможе і буде оголошена. Молімося про якнайшвидше завершення війни з перемогою для України!