Чорнобиль, міни та ракети: як війна впливає на стан навколишнього середовища?

Природа разом з жителями України відчуває на собі удари ворога. Горять ліси, летять ракети та вибухають міни. Чому росіянам заборонено було чіпати ліси Чорнобиля? Чому небезпечно вірити, що «мертві росіяни» здобрюють ґрунт? Як впливають на повітря бомбардування літаків? Про це ми поговорили з магістром екології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» — Іванною Солохою.

1. Як пересування російської техніки через Чорнобиль впливає на екосистему? Чому заборонено чіпати Рудий ліс Чорнобиля?

Рудий ліс — це близько 10 км² вкритої лісом території, прилеглої до Чорнобильської АЕС, яка взяла на себе найбільшу частку викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора в 1986 році. З цих 10 км² 4, 5 тис га соснового лісу — зона повної загибелі хвойних порід. Сюди ж ще привезли купу радіаційних відходів і прикопати значним шаром землі. Так поховали ліс. На цьому місці провели першочергові заходи з відновлення лісу. На сьогодні 500 га цієї території лісу вже відновлено. Інші ж території з сосновим лісом були частково уражені, але однаково із великим радіаційним забрудненням.

Зрозуміло, що в такий ліс заборонено було в’їжджати. Російські окупанти спочатку проїхали на своїй бронетехніці без радіаційного захисту через «Рудий ліс» і підняли радіоактивний пил. Цим вони збільшили вміст радіації в шарах атмосфери, що повітряними масами перемістилось на інші значні території. Крім того радіоактивний пил осів на їхній техніці, на якій вони проїхались по полях, водоймах і т д. Цю техніку окупанти лишили в наших містах. Утилізація цього металобрухту — це проблема для українців. Далі військові РФ почали будувати фортифікаційні споруди на території Рудого лісу. Чим глибше копаєш, тим радіоактивний пил небезпечніший. За даними Генерального штабу Збройних сил України, окупантів, які отримали значні дози опромінення під час перебування в Чорнобильській зоні відчуження, лікують в Білорусі.

Радіоактивний пил осів на їхній техніці, на якій вони проїхались по полях, водоймах і т.д. Цю техніку окупанти лишили в наших містах. Утилізація цього металобрухту — це проблема для українців.

Начебто один окупант, який окопувався в Рудому лісі, загинув, ще понад 20 осіб — у тяжкому стані. Зрозуміло одне, що пересування російської техніки по Рудому лісі матиме катастрофічний на ґрунт, водні об’єкти, атмосферне повітря. А відтак і на людей, які вдихають те повітря, п’ють ту воду та скоро почнуть саджати городину на тому ґрунті.

2. Як розмінування впливає на ґрунт?

По суті значного впливу немає. Розмінування є цілком безпечний процес. Існують випадки, коли, наприклад, міна в трупові. Труп перевертаєш і міна підривається. Тоді в атмосферу виділяються шкідливі речовини, земельний покрив руйнується. Але все це природнім шляхом відновлюється за декілька хвилин.

3. Чи дійсно «мертві росіяни» здобрюють ґрунт? Наскільки шкідливими для нашого довкілля є трупи ворогів?

Якщо труп десь в полі або будь-де, де є прямий контакт з ґрунтом, не згорілий, а розстріляний, то навколо нього на перших порах розкладання, дійсно,можна буде спостерігати високу і більш яскраво забарвлену траву. Бо в ґрунт, як не крути, потрапили органічні речовини. При цьому під самим трупом рослинний покрив зникне, бо ні світла, ні надходження кисню не відбувається. Але ефект цей тимчасовий. По-перше, при розкладенні все, чим та людина хворіла, виходить назовні, тому торкатися трупів незахищеними руками не можна. По-друге, в ґрунт, а згодом у ґрунтові та підземні води потрапляє трупна паличка. Це, в свою чергу, призводить до того, що вода стає непридатною для пиття, що є абсолютною катастрофою для всього живого.

Не секрет, що в зоні бойових дій на Сході України, прісна вода не придатна для пиття саме через трупну паличку, вміст якої там перевищено в десятки разів. А під час неповного згорання органіки в атмосферу виділяється концентрована кількість канцерогенних речовин, які для когось можуть скласти достатню дозу для онкозахворювань.

4. Як впливають на повітря бомбордування літаками\ракетами?

При безпосередньому контакті ракет та бомб із землею ми бачимо наскільки глибокі утворюються кратери. Ґрунтові покриви, гумосовий шар руйнуються. Не закопаємо ці величезні ями, то на місці колись родючої землі, поступово розпочнуться процеси опустелювання.

Набагато небезпечніші є наслідки, пов’язані з тим, куди саме впала ракета та якої шкоди вона завдала, коли приміром, розбомбила нафтопереробний завод. Попередньо варто для кожного випадку окремо фіксувати різний вплив на довкілля. Однозначно бомбардування літаками і ракетами — це екологічна катастрофа для всього живого.

5. На які ще екологічні проблеми варто звернути увагу?

Ще існує низка факторів, які матимуть довгострокову дію і призведуть до погіршення стану довкілля в найближчому майбутньому.

По-перше, в багатьох містах на сході України знищені підприємства хімічної й металургійної промисловості, що є найбільшими забруднювачами довкілля, пошкоджені сховища відходів і очисні споруди міст, після чого відходи надалі вільно потраплятимуть в повітря, річки і моря. Вивільнення забрудників з часом прогресуватиме.

По-друге, в цілях техногенної безпеки рівень води у водосховищах Дніпровського каскаду було знижено, що завадить нересту більшості промислових видів риб. Відповідно, у наступні роки настане криза внутрішнього риболовства.

По-третє, втрата 32% орних земель внаслідок окупації, замінування та бойових дій призведе з одного боку — до дестабілізації світового ринку продовольства, а з іншого — до знищення багатьох цінних природних екосистем (пасовищ та сіножатей) на доступній частині України, які будуть розорюватись з надією компенсувати втрачені сільськогосподарські площі. На жаль, серед таких територій є і велика кількість таких, які є останніми місцями поширення рідкісних видів рослин та тварин.

6. Як впливають вибухи на природу: гніздування пташок і період розмноження тварин (та їх міграції)?

Вибухи, а далі і можливі пожежі, однозначно негативно впливають на гніздування пташок і розмноження тварин загалом. Адже це сигнали для всього живого, що є небезпека, від якої мама-пташка чи будь-яка інша тварина не захистять своє нове покоління. У такому випадку усі тварини мігрують. Не відразу на великі відстані, бо загроза вибухів може минути. Варто зазначити, що для тварин також, як і для людей, полишити свої звичні місця перебування дуже стресово. Нові території для них — це нові вороги і часто за територію потрібно боротись.

Однак після тривалих вибухів тварини мігрують у більш безпечні зони в межах своїх ареалів. Розуміючи, що птах не може в небезпечних умовах дбати про потомство, він може просто розбити яйця, покинути гніздо або взагалі не розмножуватись. Це стосується і ссавців. Якщо дитинчат багато, мами розділяють їх. І перестають годувати тих із них, хто на їх думку більш уразливий і точно не виживе.

Загалом вибухи призводять до знищення як тваринного, так і рослинного світу. Зникають цілі екосистеми.

1. Чому українці палять сухостій і як це нашкодить? Особливо в час війни.

Українці палять сухостій для того, щоб потім на випаленій землі виросла нова трава і згодом її можна було скосити і запастися сіном на зиму. Або ж палять, бо на цьому місці планують орати і, щоб при боронуванні стерно, яке утворює суха трава з осені, не заважало. Альтернативою спалювання є скошування. Але люди лінуються, адже потрібно скосити, зберегти і вивезти траву, яке не стане кормом для тварин, а лише підстилкою, якої вистачає і без цього, і яка не така якісна, як, наприклад, шувар (назва очерету звичайного – прим. ред.). І, крім того, косити таку траву, після зими, важко.

Однак, у сухій траві є багато тварин, які розмножуються або ще перебувають в анабіозі чи сплячці. Під час пожежі сухостою маленькими вони просто згоряють, адже беззахисні. Під час військових дій паління сухостою небезпечне тим, що будь-яке маскування після його спалювання стає утрудненим. Пожежні, які могли б допомагати з гасінням будинків, мають тушити кілометрові пожежі, які швидко поширюються не лише по траві, а й переходять на ліси, жилі будинки.

8. Яким є вплив бойових дій на природно-заповідні території?

Природному фонду — заповідникам, заказникам, національним природним паркам нанесена величезна шкода. Нагадаю, що 50% цього фонду ми втратили, коли втратили Крим. Там залишились унікальні території, які усі ці роки тотально знищуються. А тепер, якщо брати ті території, що лишились, за 100%, то вже 44% площ природно-заповідного фонду перебувають в зоні бойових дій або тимчасової окупації. Це щонайменше три біосферні заповідники, тринадцять національних парків, чотири природні заповідники на півдні, сході та півночі країни. За підрахунками науковців, під загрозою знищення перебувають майже 200 територій Смарагдової мережі. Це 2,9 млн га, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні та важливі для рідкісних у Європі видів і природних оселищ.

Цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські екосистеми у південних областях, що є ареалами рідкісних ендемічних видів і оселищ опинилися у зоні бойових дій.

Які дії влада\ми можемо зробити, щоб мінімізувати шкоду для навколишнього середовища?

Поки що ми маємо фіксувати всі можливі злочини проти довкілля. Повідомляти про це у відповідні служби безпеки.

Не палити, не різати ліс. Перестаньте бути толерантними до корупції. Пам’ятаймо, що різати наші легені земні не можна з 1 квітня по 15 червня в мирний час. Тепер, знаючи про те, як важливо зараз мати чисте повітря, зберегти кожне деревце — життєво необхідно. Телефонуйте в поліцію, якщо чуєте або бачите, що ріжуть дерева чи палять траву.

Молитись Богу. Не все так погано, як людина оцінює. Асиміляційну здатність природи ніхто не відміняв. Все буде ок, коли наші спеціалісти оцінять і розроблять план дій.

Влада має звертати увагу світової спільноти на екологічні проблеми і залучати міжнародні профільні організації, зокрема і профільні структури ООН, для їх вирішення. Виконавчий директор, член правління Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» Олена Кравченко розповіла: «Фонди Великої Британії та США безпосередньо до нас звертаються з запитом: “Чим можемо вам допомогти?”». Власне, організації цих двох країн є доволі активними щодо діяльності з моніторингу стану довкілля, зруйнованого воєнними діями.