Війна в Україні, гуманітарна криза і перегляд безпекової системи в Європі вплинули на статус деяких держав, що безпосередньо залучені до допомоги Україні. Нинішня ситуація посприяла поступовим змінам у ставленні західного світу до Польщі і покращенню її репутації.
Протягом останнього десятиліття ліві медіа та політики формували для Польщі дуже суперечливу репутацію. Цій країні і її уряду приписували характеристики і стереотипи для створення образу жорстокості і відсталості. Години роботи журналістів витрачалися на розганяння істерії довкола страшного клерикального «гомофобного» режиму, який нібито знущається з жінок і знищує свободу. Ці наративи активно підхоплювали і українські журналісти, доповнюючи «авторитарний» образ Польщі маніпулятивними звинуваченнями щодо «порушення верховенства права».
Певні категорії істориків малювали мало не антисемітське минуле Польщі (при тому, що поляків серед праведників народів світу найбільше). Абсурдно і цинічно виглядали вимоги до Варшави визнавати табори смерті «польськими», хоча Польща була окупована нацистами.
Особливе місце наративу про страшний консерватизм відводилося темі біженців. Ще на початку першої каденції Дуди міграційна криза 2015 року виявила серйозне розділення між Східною та Західною Європою в питанні готовності приймати біженців (а пізніше і просто мігрантів) із Близького Сходу та Африки. Неготовність Польщі та Угорщини повністю охопити квоту противники консерваторів тлумачили як расизм і шовінізм.
Питання легальності переміщення мігрантів і міцності кордонів гостро стояло восени 2021 року, коли криза на кордоні Білорусі знову розділила і поляків, і загалом європейців. Ліві групи звинувачували уряд в жорстокості, шовінізмі, польській винятковості тощо. Торішня дестабілізація була повністю інспірована росією і в тій ситуації польська опозиція та європейські ліві були з Кремлем.
Нинішня ситуація повністю розбила ці стереотипи. Поляки прийняли понад два мільйони українських біженців (майже всі — це жінки і діти), а уряд запровадив низку програм підтримки для українців, виділивши для цього кошти з польського бюджету. Наші сусіди показали себе як еталон людяності і відкритості, а всі попередні звинувачення розбилися об занадто промовисту реальність: Польща готова відкривати двері для тих, хто цього потребує.
Ті медіа, які раніше критикували Польщу, зараз називають її «серцем Європи» (газета «Die Zeit») за неймовірну підтримку і солідарність, яку ми бачимо за останній місяць. З цього приводу канцелярія прем’єр-міністра опублікувала коментар з докором тих, хто раніше поширював маніпуляції: «У Польщі біженці отримують повну підтримку – що б ви не почули на сайтах #FakeNews!». Польща «ніколи не мала такого чудового бренду в усьому світі», — заявив минулого тижня Матеуш Моравецький. За його словами, вона «на правильній позиції в міжнародній політиці, і більше не буде за стіною несправедливої ізоляції».
Звичайно, переосмислення конструктивності політичної традиції Східної Європи відбудеться не моментально, але і на Україну, і на Польщу світ вже дивиться по-новому. Наразі наш регіон актуалізує відродження національної держави і формує новий запит на сильних політиків. Великі випробування показали, що не штучні інституції, а лише народна консолідація, спільна культура і цінності здатні бути опорою в час кризи і приносити позитивні зміни.
