Сьогодні, 2 грудня, в світі відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Поневолення однієї людини іншою існувало протягом всієї історії людства і на різних етапах історії ставлення до нього різнилося, але сьогодні більшість країн одностайно працюють над боротьбою з нелегальними залишками цього явища.
Хоча Біблія не забороняє рабство і боротьба рабів за звільнення не була першочерговим завданням ранньої церкви, проте так само Святи Письмо вказує на свободу як цінність і встановлює правило «бажаного звільнення з неволі»: «Ти був покликаний, будучи рабом? Не журися! Та коли можеш стати вільним, — скористайся цим» (1 Коринтян 7:21). Таким чином, Господь закликає людину до свободи, проте не передбачається використання християнства як приводу до повстань.
Сучасне загальносвітове засудження рабства є наслідком низки етапів суспільного розвитку, поширення християнства та пов’язаного з цим зростання моральних стандартів. Борці з рабством в Англії чи американські аболіціоністи спиралися на етичні засади християнства про цінність людського життя і рівність людей перед Богом.
Протягом всієї історії саме християни стояли в авангарді боротьби з рабством. Заборона работоргівлі в Англії була наслідком лобіювання церковних активістів, які не лише схвалювали прагнення до свободи, але й прямо засуджували торговців рабами, опираючись на твердження про гріховність такої діяльності (Вихід 21:16, 1 Тимофію 1:8-10). Основна роль тут належала знаменитому англійському християнину та борцеві проти рабства Вільяму Вілберфорсу, який багато років лобіював заборону рабства як моральну необхідність.
Хоча існує стереотип про «гуманність» сучасного світу і подолання диких традицій минулого, проте сьогодення не позбавлене рабства та поневолення людей. Організація Об’єднаних Націй однозначно засуджує дану практику, офіційного статусу раба вже немає, однак торгівля людьми і сексуальне рабство все ще залишається глобальною і актуальною проблемами сьогодення.
За даними Міжнародної організації праці, на сьогодні у світі близько 40 мільйонів людей стали жертвами сучасних форм рабства (24,9 млн жертв примусової праці та 15,4 млн жертв примусових шлюбів), що значно перевищує кількість рабів, привезених до Америки в XVII-XIХ століттях.
Проблема торгівлі людьми присутня і в Україні. Щороку поліція виявляє сотні випадків поневолення та спроб продажу людей за кордон. Жертвами стають люди різного віку, з різною освітою і соціальним статусом. Майже кожен третій серед постраждалих — це дитина (не останню роль тут відіграє нелегальне сурогатне материнство). Наразі мінімізація наслідків торгівлі людьми залежить як від громадянського суспільства і небайдужості простих громадян, так і від урядів і їх зацікавленості в гарантуванні свободи.
