Ця стаття була опублікована в християнському медіа The Stream, нижче надаємо її переклад українською, оскільки тези її автора Дуґласа Ґроутайса є не менш важливими для нашого читача. Дуґлас Ґроутайс (Douglas Groothius) – професор філософії в Денверській семінарії, доцент філософії релігії та етики, один з викладачів Християнської відкритої академії.
Ми живемо в час пандемії обману.
Песимісти, такі як я, нерідко вражені тим, що все є гіршим, ніж вони припускали. Щоправда, зі мною це сталося нещодавно. Я спілкувався зі своїм пастором, коли мене сколихнула нещаслива думка: «Багато хто не знає, що мати неспростовну позицію — це інтелектуальна вада!» Інакше кажучи, якщо ви маєте певну позицію і вважаєте, що довести її хибність неможливо, навіть якщо вона є хибною — це не є добрим мисленням. Мій пастор погодився. Ми перебуваємо у вирі пандемії помилок.
Емоції зашкалюють. Люди бунтують на вулицях. Інші бояться померти від пандемії. Кожен може висловити свою думку (або хоча б поширити меми) у соціальних мережах. Тож настав час, коли критичне мислення є на зламі.
Моє ремесло — філософія, тому, будьте ласкаві, дозвольте мені поділитись кількома думками щодо пандемії помилок. Філософів завжди турбує (повинна турбувати) заслабка аргументація. Ми намагаємося запропонувати раціональні аргументи, передбачити можливу критику та внести інтелектуальну ясність у важливі теми.
Назад до основ
Але іноді нам доводиться повертатися до основ. Тому, протягом сорока років я оспорював питання, яке, на мою думку, викликає головне занепокоєння (включно з низкою менших проблем). Паралельно я також намагався навчати принципам і практикам критичного мислення. І немає ліпшого часу, ніж зараз, щоб робити це знову. Цього разу я роблю це з огляду на тенденції, які я вважаю нераціональними і, таким чином, некорисними для вирішення наших соціальних проблем — особливо пов’язаних із хворобами та расою.
Один з найкращих способів навчити критично мислити – це показати, як аргументувати не варто. І це передбачає ознайомлення з логічними хибами. Я не буду намагатися бути вичерпним, але у мене є деякі принципи здорового мислення, які я можу вам запропонувати. Кожну помилку я проілюструю прикладом із апологетики та прикладом із соціальних проблем.
Ілюстрація: Рафаель, фреска «Школа в Афінах» (1509–1511).
- Визначте свої терміни.
Без чітких термінів ми буквально не знаємо, про що говоримо. Припустімо, ви сперечаєтеся про існування Бога. Що ви розумієте під словом «Бог»? Френсіс Шеффер писав, що слово «Бог» є найменш вдало визначеним в англійській мові. Воно може означати Трійцю, Аллаха, пантеїстичну субстанцію, обмеженого бога тощо.
Або, припустимо, ви стверджуєте, що Америка страждає від «системного расизму». Що означає цей термін? Коли ви цей термін визначите, матимемо наступне питання: то які індикатори в нас є на підтвердження цього твердження? Припустимо, ви прийшли до висновку, що Америка дійсно страждає від цієї недуги. Які контрдокази могли б переконати вас у протилежному?
Нещодавно Томаса Соуелла, дієвого темношкірого економіста, запитали, чи вважає він, що США страждає від системного расизму. Він відповів, що оскільки достовірних індикаторів проблеми не було запропоновано, то цю теорію неможливо перевірити. Його відповідь може бути цілком правильною. І навіть, якщо припустити, що він помиляється, ви повинні оцінити інтелектуальну суворість, яку він привніс до питання.
- Не сперечайтеся з опудалом.
Ви чините логічну хибу «опудала», коли сперечаєтесь щодо певної карикатурної позиції. Подібно до того, як опудало не є справжньою людиною, аргумент «опудала» атакує хибне уявлення про певну позицію.
Уявіть людину, яка каже: «Ви, християни, певно закликаєте до сліпої віри, бо боїтеся раціональних аргументів». Ця особа неправильно представляє Біблію та історію церкви. Існує ціла дисципліна на захист християнства істинного, раціонального та змістовного. Вона називається апологетикою.
Опудало. Фото: Unsplash, Mateusz Raczynski.
Або якщо хтось скаже: «Ви, політичні консерватори, підтримуєте Конфедерацію, і вам навіть байдуже, що прапор Конфедерації захищає расизм», — ця людина виступає проти «опудала», тому що для того, аби бути консерватором не обов’язково підтримувати Конфедерацію. Це не є ані необхідною, ані достатньою умовою консерватизму.
- Остерігайтеся помилкової дихотомії.
Це, напевно, король всіх логічних хиб. Якщо не основний, то точно співкороль з хибою ad hominem (аргумент спрямований на людину — прим. ред.). Він всюди говорить своїм брехливим голосом.
Спочатку розглянемо істинні дихотомії. Ви або громадянин Америки, або ні. Ви або християнин, або ні. Помилкова дихотомія стверджує, що це або А, або Б, і все — інших альтернатив немає. Хоча насправді вони є. Тому ми чуємо, як багато хто каже: «Не займайся апологетикою, проповідуй Євангеліє!» Але чому б не зробити і те, і те добре? Між ними немає протиріч, і Біблія закликає нас до цих речей.
Або хтось може сказати: «Ви або підтримуєте Black Lives Matter (ліворадикальний рух «Чорні життя важливі» — прим. ред.), або ви расисти». Але, безумовно, поле противників расизму набагато ширше, ніж просто низка людей, які дотримуються основних принципів Black Lives Matter. Зрештою, це організація. Багато з того, що вона стверджує, можна ставити під сумнів.
- Уникайте argumentum ad hominem.
Це з латині означає «аргумент спрямований на людину». Замість раціонального аргументу він пропонує особисту образу. Продумана відповідь повинна оцінювати факти та логіку аргументу. Натомість ця логічна хиба атакує характер людини, яка висуває аргумент.
Вона надзвичайно поширена в політиці, але також виявляється геть всюди. Нераціонально відкидати позицію просто на підставі недоліків особи, яка висловлює цю позицію.
Атеїст Річард Тейлор колись дебатував з християнським апологетом Вільямом Лейном Крейгом про існування Бога. Крейг має два наукових ступенів, але Тейлор наполягав на тому, щоб називати його «преподобним Крейгом». Він думав, що релігійний титул дискредитує аргументи Крейга. Але що якби Крейг насправді був пастором, а не професійним філософом? Назва його посади не вплинула б на силу його аргументів (до речі, вгадайте, хто виграв дебати?).
Чи зробила би посада священика раціональні аргументи слабкішими? Фото: Unsplash, Stephen Radford.
Що стосується соціальних питань, то якщо хтось вам скаже: «Він голосував за Рейгана, тож ви не уявляєте, що він думає про расу». Ця людина вчинила таку ж логічну хибу.
Але, насправді, тут не все так просто. Що відбувається, коли хтось має реальні недоліки характеру, які ставлять під сумнів правдивість того, що він говорить? Можливо, Джона визнали винним у суді за наклеп. Тоді, якщо він зробить заяву щодо спірного питання, цю заяву варто буде додатково перевірити. В таких випадках філософи кажуть, що його характер епістемно пов’язаний з його висловом. Цей термін пов’язаний з тим, як ми знаємо певні речі. Якщо ми розраховуємо на те, що Джон повідомить нам щось, але він раніше говорив злісну брехню, ми повинні розуміти, що є можливість того, що наступне, що він скаже, теж буде брехнею.
Проте, якщо ваш лікар трішки товстенький і радить вам схуднути — його порада все одно хороша.
- Не отруюйте джерело.
Ця логічна хиба, по суті, є хибою ad hominem, що застосовується до груп: якщо людина належить до певної соціальної, релігійної чи політичної групи, то її погляди відразу дискредитуються. «Ви не можете вірити, що буддисти говорять про стрес, тому що вони дотримуються фальшивої релігії». Буддисти все ще можуть сказати щось правдиве про стрес. Їх знання про це, можливо, не мають нічого спільного з їх релігією, а може бути, що буддизм розуміє дещо про стрес і способи його зняття. Ви можете визнати це, не кажучи, що буддизм є шляхом до спасіння!
Що стосується політичних питань, хтось може сказати: «Ви не можете повірити в цю історію, тому що це було на Fox News, CNBC чи National Public Radio, або…» Багато моїх друзів у Facebook, здається, думають, що The New York Times помиляється буквально у всьому! Але тут не все так просто. Так, раса, етнічність чи стать людини не повинні автоматично дискредитувати погляди цієї людини на що-небудь. Тим не менш, так, раса, етнічна приналежність і стать людини впливають на те, як ми дивимося на світ. З цього можна розпочати дискусію. Але цим ми не закінчуємо.
Однак, як і у випадку з ad hominem, членство в певній групі може бути доречним. Якщо Девід Дьюк зробить заяву про расу, у нас є підстави поставити під сумнів його твердження. Він був членом Ку-клукс-клану — расистської організації, коли така існувала — і продовжував просувати ідеї прихильників переваги білої раси, антисемітів та античорних людей протягом усього свого життя.
- Уникайте «непохитних» аргументів.
Якщо чиясь точка зору вважається непохитною до критики, несприйнятливою до будь-яких контрдоказів, то ця точка зору вважається неоспорюваною. Це робить її раціонально недостовірною. Вона не є однією з основних логічних хиб, але стає все більш поширеною. Це можна побачити в кількох логічних хибах, що я згадував вище. У випадку цієї хиби будь-яке заперечення чиєїсь точки зору можна оспорити за допомогою «опудала», помилкової дихотомії, ad hominem або хиби «отруєння джерела».
Цієї точки зору часто дотримують дарвіністи в питаннях біології. Будь-яка критика дарвінізму вважається «ненауковою» та ірраціональною. Це робить дарвінізм іммуним до сумнівів, що, у свою чергу, робить його неоспорюваним. Річард Левонтін, відомий біолог, згадує про це в огляді книг The New York Review of Books (я знайшов це в розділі «Походження, розумний задум і дарвінізм», у «Християнській апологетиці»).
Навіть воскресіння Ісуса можна сфальсифікувати теоретично, але ніяк не фактично. Апостол Павло знав про це і стверджував відповідно (1 Коринтян 15:12-19).
Картина: «Петро та Іван біжать до могили» (1898), Ежен Бурнанд.
Деякі прихильники критичної теорії (її іноді називають критичною расовою теорією) застосовують цю ідею до расизму. Білі люди є расистами і є частиною системного расизму, і ніякі докази протилежного не можуть виправдати їх. Навіть якщо припустити, що це твердження істинне, то має бути спосіб принаймні визнати можливість контрдоказів. Коли твердження вважається несприйнятливим до критики, воно втрачає раціональний статус з огляду на його догматизм.
Ні! — пандемії логічних хиб!
Можливо, я песиміст, але я продовжую сподіватися і борюся за чітке мислення. Це те, що роблять філософи. Логіка – друг мудрої людини, тому помилки слід виявляти та відкидати скрізь, коли б вони не були знайдені. Давайте не будемо додавати пандемію обману до біологічної пандемії. І давайте не намагатися вирішувати складні соціальні проблеми через недбале мислення.
Цей матеріал було перекладено українською для медіа «Християни для України» з дозволу видання The Stream.
