«Дім милосердя»: що потрібно знати про служіння Олексія Кучапіна

Олексій щоденно працював з бездомними, і це займало його думки. Коментуючи книгу, яку він читав на той момент, він написав: «Ми живемо складним життям в складному світі. Кожен день починається з вирішення якихось проблем та справ. Дуже рідко виходить від оцього всього повноцінно відпочити». Служіння бездомним було його основною діяльністю, він мав надійну команду співробітників та базу волонтерів, які допомагали йому здійснювати задум. Але що це за «Дім милосердя», та що вони такого роблять?

1. Допомагають не на «відчепись». Команда «Дому милосердя» працює для того, аби надавати людям комплексну допомогу. Серед видів діяльності: консультації, відновлення документів, тимчасове житло, психологічна допомога, одяг. За 2019 рік вони допомогли отримати медичну допомогу 19 людям, надали 63 консультації, допомогли з одягом 98 разів, знайшли дім 64 людям, відновили документи 32-м, і більше. Також, вони супроводжують людей у відновленні документів, аби їм було легше подолати різні бюрократичні питання. Попри те, що основні гроші йдуть на оренду, для комплексної допомоги на 1 людину йде 4500-5000 грн. За рік вони опрацьовують понад 300 звернень!

1. Не цифра в статистиці, а — Людина. Команда «Дому милосердя» робить багато для того, аби олюднити холодні цифри статистики. Вони пишуть про життя кожного окремого підопічного, роблячи акцент як на трудовому минулому, так і на проблемі, яка привела людину на вулицю. Одна з таких історій опублікована на головній Фейсбук-сторінці організації про Наталію Гіннсбургс. Жінка родом з Ужгородського району, проте переїхала за чоловіком в Естонію. Коли померли сини та чоловік, вона вирішила повернутись в Україну, проте її документи вкрали. Вимушена жити на вулиці, вона там зрештою познайомилась з командою «Дому милосердя», яка надала їй притулок. Окрім українців, Олексій з командою допомогли навіть двом іноземцям: сербу та японцю! Більше історій ви можете почитати на їх сайті.
2. Не виганяють бездомних о 8 ранку. В той час як у деяких подібних установах людей пускають лише на ночівлю і вранці вони мусять піти — в цій організації люди спокійно прокидаються та лягають спати, бо знають, що їх ніхто не вижене. Наразі в них є 6 притулків. Останній був відкритий в травні цього року, створений аби допомогти людям під час карантину. Наразі організація збирає кошти на придбання нового приміщення: заміський будинок під притулок для стареньких безпритульних та бездомних з ознаками інвалідності «Гавань». Якщо ви хочете фінансово їх підтримати, за цим посиланням є більше інформації про цей проєкт.
3. Агов, люди! Зверніть увагу. Одна із задач команди — це привернення уваги громадськості до проблеми бездомних. Вони не моралізують, не зрадофілять і не розводять руками, а просто розповідають історії та оперативно реагують на кризи. Наприклад, коли лише почався карантин, команда на своїй офіційній сторінці закликала владу до відповідальності за їх дії. Які? За те, що вони розганяли бездомних з вокзалу, закрили безкоштовний туалет, не надавали допомогу бездомним з високою температурою, виписали бездомних з лікарень, попри складність у пересуванні деяких з них.

Щобільше, вони закликали владу Києва відповісти на питання про те, куди діваються виділені на бездомних гроші. 23 травня на сторінці «Дому милосердя» з’явився пост з витягом зі звіту КМДА та таким текстом: «У 2020 році на державний будинок соціального піклування, що на Суздальській 4/6, виділяється 890 тис. на місяць. На Суздальській звичайна нічліжка — прийшов, переночував (вдень знаходитись там не можна нікому, ані інвалідам, ані старим) — ночувати приходить від сили 100 людей. Виходить, одна людина «коштує» 8900 грн! Ну, ось куди уходять ці кошти? Волонтери привозять туди їжу, прибиранням займаються самі бездомні, волонтери сплачують ще й ночівлю майже всім бездомним. При цьому: вони живуть у нас 24/7, класне триразове харчування, соціальний супровід — садимо кожну людину в машину і їдемо, робимо їм паспорти, інвалідності, обстоюємо їх права, купуємо їм ліки, одягаємо їх, надаємо психологічну підтримку, шукаємо родичів, допомагаємо у працевлаштуванні, організовуємо дозвілля…. Ми платимо всі податки державі». Команда не звинувачує владу і не шукає зраду, але просто озвучує питання на публічний розсуд.

1. Хто не проти нас — той за нас. Організація є міжконфесійною та об’єднує християн різних церков в кого є бажання допомогти бездомним. Крім того, мережа допомоги та волонтерів охоплює і людей нерелігійних. Спільна праця багатьох гарантує більш ефективну допомогу кожній окремій людині.

Неабияку роль відіграють волонтери. Серед них є підприємці, люди різних професій, іноземці, як-от студент з Лівії, тощо. Їх роботу складно переоцінити, адже ті кілька працівників, які є в команді, не можуть фізично розв’язувати всі проблеми нужденних. До прикладу, одна з волонтерок прийняла до себе бездомного японця, на Пасху волонтери принесли паски, інша волонтерка змогла знайти дочку підопічної Віри, власниця ресторану з друзями прийшли прибрати житло бездомних, та більше.

Отже, справа Олексія дійсно унікальна для Києва. Він зміг побудувати мережу зв’язків взаємодопомоги, комплексний підхід до реабілітації бездомних, що допомагає людям в довгостроковій перспективі. Попри те, що Олексій помер — його справа живе. Якщо вас торкнулось це служіння, ви можете допомогти «Дому милосердя» в купівлі нового будинку для бездомних, або стати волонтером: прибрати, приготувати їсти, віддати якісь речі. Крім того, коли ви бачите біля себе бездомного, то можете привітатись, запитати чи ви можете якось допомогти (гроші краще в руки не давати, а допомогти практично) та підтримати організації, які цим займаються.

Кажуть, що країна розвивається зі швидкістю найслабших в ній. Тому від того, з якою швидкістю вразливі групи нашого населення отримають якісну допомогу — залежить майбутнє України. І як написано в Біблії, послання до Галатів 6:9: «А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо». Нехай справа Олексія живе!

Корисні посилання, щоб більше дізнатись про «Дім милосердя» та допомогти: офіційний сайт та сторінка на Фейсбуці.

Наша редакція висловлює співчуття сім’ї та команді Олексія. Молимося, аби Господь дав вам сили пройти цей час, і щоб справа Олексія жила.