11 жовтня 1424 року від чуми помер легендарний воєначальник та лідер гуситів, учасник Грюнвальдської битви, національний герой Чехії Ян Жижка.
Народився Ян близько 1360 року у дворянській сім’ї з Троцнова в Богемії на півдні Чехії. Ймовірно, що в дитинстві у нього сталася травма одного ока, тому свої знамениті діяння він звершив, будучи наполовину сліпим, а пізніше – і повністю втративши зір. З дитинства служив при королівському дворі.
У липні 1410 року у складі чеських добровольців воював проти Тевтонського ордена на стороні Ягайла. Ця подія зображена у творчості Яна Матейка, який намалював Жижку серед центральних борців Грюнвальдської битви.
Пізніше він бореться в Угорщині проти турків і допомагає англійцям у боротьбі з французами. Після повернення на батьківщину переймає ідеї Яна Гуса і стає одним з лідерів гуситів. Він бере участь у Празькому повстанні на чолі з гуситських проповідником Яном Желівським і незабаром призначається керівником повстанської армії. У 1420 році Жижка здобуває перемогу у битві на Вітковому пагорбі, змусивши відступити майже у вісім разів більше імперське військо, займає Вишеград, а на наступний рік знову розбиває хрестоносців у битві біля Кутової гори.
Втративши під час облоги замку Рабі друге око, він продовжував керувати армією з возу, на якому його перевозили.
Жижку відносять до числа знаменитих воєначальників, які не програли жодної битви. Завдяки ньому послідовники Яна Гуса зуміли певний час стримувати хрестоносців, що дозволило закріпитися новому вченню, яке приділяло особливу увагу Слову Божому. Так, чеські гусити одними з перших здійснили переклад Писання на свою мову. А їх Венеціанська Біблія, видана у 1506 році у Венеції, стала основним джерелом для перекладу Біблії Франциска Скорини.