Цього дня 1974 року пішов у відставку 37-й президент Сполучених Штатів Річард Ніксон. Він був першим і єдиним президентом цієї держави, який був зміщений з посади шляхом імпічменту.
Ніксон був досвідченим політиком, який два терміни обіймав посаду віцепрезидента і ще два посаду президента США. В період його перебування при владі відбулося чимало важливих для Америки й світу подій: висадка американських астронавтів на Місяць, початок політики розрядки, завершення війни у В‘єтнамі та вивід звідти американських військ. Однак в історію він увійшов, перш за все, як фігурант Вотергейтського скандалу.
Шлях до імпічменту Ніксона розпочався ще з президентських виборів. В ході передвиборчої кампанії 1972 року стався так званий Вотергейтський інцидент. За кілька місяців до виборів були затримані п‘ятеро осіб в готельному комплексі «Вотергейт», які проникли незаконно у розташований там штаб кандидата від демократів Джорджа Макговерна з метою встановлення апаратури для прослуховування.
Безпосереднього зв‘язку Ніксона із затриманими виявлено не було, однак дії щойно переобраного президента викликали багато запитань. З його боку було чимало проявів саботажу й затягування розслідування. В різні періоди його президентства Вотергейтський скандал посилювався і стихав. Однією з таких посилень стала відставка генерального прокурора, який відмовився звільняти прокурора по цій справі на вимогу президента.
Найбільший конфлікт виник довкола плівок із записами розмов із овального кабінету, які президент надавати категорично відмовився. Це стало причиною голосування Палати представників 6 лютого 1974 року про запуск процедури імпічменту.
Розв’язка скандалу припала на літо цього року. На початку серпня все-таки були оприлюднені касети із записами розмов Ніксона, коли він говорив із керівником свого апарату про шляхи перешкоджання розслідування Вотергейтського інциденту.
Це був останній та остаточний доказ у справі, який означав невідворотність імпічменту та дискредитацію захисту президента. Розуміючи серйозність ситуації, 8 серпня Річард Ніксон у зверненні до народу оголошує про свою відставку з наступного дня. Однак кримінального переслідування він не зазнав, адже віцепрезидент, що зайняв місце Ніксона, відразу амністував його «за всі злочини, які той міг вчинити» (щоправда, інші фігуранти справи були віддані під суд).
Відставка Ніксона вчергове продемонструвала дієвість принципу верховенства права й обґрунтованості обмеження влади однієї людини навіть в такій президентській республіці як Сполучені Штати Америки. Це стало черговим нагадуванням для майбутніх очільників держави, що може бути, коли політик зловживає даною йому владою.
Президентство Річарда Ніксона не було найгіршим в історії Америки, навіть навпаки – цей період ознаменувався багатьма досягненнями й перемогами. Але одна помилка і незаконні дії, щоб її приховати, перекреслила досягнення і зробила Ніксона відомим як одного з фігурантів Вотергейтського скандалу.
