Коли в ХХ столітті кінематограф і телебачення породили чимало всесвітньовідомих зірок, популярні люди з екрана все частіше ставали справжніми кумирами й еталонами для широких мас. Саме по собі створення з людей еталонів для наслідування не є християнською практикою, але ще гірше, коли ці кумири стають деструктивними образами, яких наслідують мільйони.
5 серпня 1962 року померла одна з «ікон» Голлівуду середини минулого століття – Мерилін Монро. Вона була уособленням людини, яка могла собі дозволити спробувати в житті все, але її смерть свідчить, що надто нестримний спосіб життя робить його надто коротким.
Мерилін Монро (справжнє ім’я Норма Джин Мортенсон) мала непросте дитинство. Вона народилася в неповній родині, а коли в її матері Гледіс Бейкер був встановлений діагноз параноїдальна шизофренія, то опіку над дівчинкою взяла подруга матері, яка через деякий час відправила Норму до дитячого притулку. Життя майбутньої зірки було непростим, їй довелося часто змінювати опікунів, багато переїжджати і навчитися самостійно турбуватися про себе.
Творчий шлях Норми розпочався із зустрічі з фотографом Девідом Коновером, який фотографував робітниць авіаційного заводу, на якому вона працювала. Фотограф звернув увагу на молоду жінку та запропонував їй роботу моделлю. В цій сфері вона швидко отримала популярність і саме в ці роки з’явилося сценічне ім’я Норми – Мерилін Монро. ЇЇ перший чоловік не схвалював кар’єрний вибір дружини, що і стало причиною їх розлучення. Наприкінці 1940-х років вона дебютувала як кіноакторка. З’явившись в епізодичних ролях у кількох фільмах Мерилін швидко набула голлівудської слави, а після кількох вдалих ролей початку 1950-х, вона стає чи не найпопулярнішою американською акторкою. Вона зіграла провідні ролі в стрічках «В джазі тільки дівчата», «Ніагара», «Джентльмени віддають перевагу білявкам», чим принесла їм ще більшу популярність. Без перебільшення Монро була символом десятиліття і культовою особою не лише в американській, але й світовій масовій культурі.
Хоча Мерилін Монро часто зображується як зразок американської мрії (простої дівчини з незаможної родини, що змогла досягти нечуваних висот в Голлівуді), однак правда про її життя зовсім не приваблює. Зі світовою славою Мерилін обрала і доволі типовий для Голлівуду спосіб життя: алкоголь, наркотики, численні романи, фотосесії для скандально відомого журналу Playboy. На перший погляд, вона жила яскравим і розкішним життям, сповненим слави й обожнювання. Однак її останні роки вже свідчили про глибокі духовні й особисті проблеми. Часті панічні атаки, постійна депресія і серйозна наркоманія – це той стан, в якому виявилася всесвітньовідома зірка в останні роки життя. Вона померла молодою, в 36 років. Тіло Мерилін Монро знайшли в її готельному номері 5 серпня 1962 року. За офіційною версією смерть настала в результаті самогубства, спричиненого передозуванням барбітуратами, які актриса вживала постійно.
Її образ в кіно і просто на публіці був сукупністю добре напрацьованих характеристик. Монро демонструвала образ жінки як наївної, легкодоступної та не надто ерудованої особи. Недарма популярність стала передвісником та своєрідною підготовкою культури до майбутньої сексуальної революції. Інші актриси того часу теж не вирізнялися високою моральністю та християнськими принципами, проте саме Мерилін стала уособленням розкутості та яскравого (але короткого) життя.
