3 травня 1784 року помер відомий франко-американський аболіціоніст і просвітитель Антуан (Ентоні) Бенезет.
Народжений в родині гугенотів в Сент-Квентіні у Франції в 1713 році, Антуан був вихований в реформатській вірі. Коли у Франції в 1685 році була припинена дія Нантського едикту, який гарантував релігійну толерантність, і відновилися жорсткі переслідування протестантів, сім’я Бенезетів перебралася до Нідерландів, а пізніше до Лондона, де вони приєдналися до Релігійної громади Друзів, відомої як «квакери».
У 1731 року вони перепливли океан і прибули до Філадельфії в штаті Пенсільванія, який був заснований квакерами на чолі з Вільямом Пенном. Саме в цей час 18-річний Антуан приєднується до перших американських аболіціоністів на чолі з Джоном Вулменом. Бенезет переконував своїх братів-квакерів у Філадельфії, що володіння рабами не співвідноситься з християнським вченням.
З 1739 року Антуан почав викладати в школі, а в 1750 році він додав до свого розкладу нічні заняття для чорношкірих рабів, допомагаючи їм стати більш вільними інтелектуально та економічно. У 1754 році Антуан Бенезет заснував першу на Американському континенті громадську школу для дівчаток. У 1770 році він відкриває у Філадельфії спеціальну школу для чорношкірих хлопчиків (Negro School at Philadelphia).
Антуан Бенезет також заснував першу антирабську спільноту – Товариство допомоги вільним неграм, яких незаконно ув’язнили (Society for the Relief of Free Negroes Unlawfully Held in Bondage). На перших зборах товариства у квітні 1775 року з 24 присутніх, 17 належали до християнської громади квакерів, серед яких був і Бенезет. Завдяки його активним зусиллям Пенсільванія стала першою у світі громадою, де демократично відмінили рабство через прийняття 1 березня 1780 року «Акту про послідовне скасування рабства» (An Act for the Gradual Abolition of Slavery). Згідно з ним заборонялося привозити в колонію нових рабів, а діти тих рабів, що вже перебували в Пенсільванії, при народженні ставали вільними. Цей зразок скасування рабства був узятий на озброєння в подальшому багатьма північними американськими колоніями.
У рік смерті Антуана товариство допомоги було перетворене в Аболіціоністське товариство Пенсільванії (Pennsylvania Abolition Society), президентом якого наступного року став квакер Бенджамін Франклін, один з «отців-засновників» США і лідерів Війни за незалежність.
Перу Антуана Бенезета належить ряд інтелектуальних робіт, де він відстоює права рабів на свободу. Антуан залишив цей світ 3 травня 1784 року, але вже в 1817 році була опублікована його перша біографія, написана юристом Робертом Воксом (Roberts Vaux).
