28 серпня 1833 року англійським королем затверджений Акт про скасування рабства у Великій Британії. Британці були власниками найбільших колоній і отримували великі доходи від торгівлі рабами та використання їх праці. Здавалося, що неможливо змінити думки цих людей. Однак, починаючи з 1789 року, протягом більш як сорока років, питання про скасування рабства щорічно піднімав в парламенті євангельський християнин Вільям Уілберфорс.
Цю боротьбу докладно передає фільм “Чудова Благодать” (“Amazing Grace”), назва якого походить від знаменитої пісні, написаної работоргівцем, який потім розкаявся, Джоном Ньютоном. Аболіціоністи, як називали борців проти рабства, зуміли домогтися першого успіху в 1807 році, коли була заборонена работоргівля. Пройшла ще чверть століття, поки британський парламент дозрів до повної заборони рабства. І ось, буквально за три дні до смерті Вільяма Уілберфорса, наприкінці липня 1833 року, Акт про скасування рабства проходить через парламент, а через місяць – 28 серпня, він був схвалений англійським монархом.
Процес боротьби проти рабства показує чудесним чином, як вчення Христа змінює як окрему людину, так і громадську думку, формуючи абсолютно новий образ людини, вільної у Христі і цілеспрямованої на виконання своєї місії в цьому світі. Такі люди стають фундаментом для вільного суспільства, яке керується не примхам людей, але Божою волею і словом.