27 серпня 1521 року помер французький композитор Жоскен Депре (Josquin des Prez). Він вважається найкращим майстром поліфонічної музики часів верхнього Ренесансу. Його називають центральною фігурою франко-фламандської музичної школи.
Народжений близько 1440 року на території Франції, Жоскен довгий час прожив в Італії, співаючи при міланському придворному хорі до 1479 року. Згодом він стає співаком і керівником церковних хорів у Римі, Феррарі, Мілані та інших містах Італії, а потім при дворі французького короля Людовика ХІІ.
Він був першим композитором, чиї твори друкувалися за життя, що свідчило про широке визнання його таланту. Його твори належали виключно до вокальної музики і включають всі відомі на той час жанри церковної музики – 18 мес, близько 100 мотетів, псалмів і гімнів. Один з його мотетів «Illibata Dei Virgo» містив «акровірш», у якому було написане ім’я самого автора. Крім того він створив понад півсотні п’єс на французькі та італійські тексти.
Особливими в його поліфонічній музиці і піснях були двоголосні канони, а багато багатоголосих пісень (3-6 голосів) користуються популярністю і сьогодні. Незважаючи на те, що Жоскен був католиком і служив деякий час у папському хорі за понтифікату Інокентія VIII і Олександра VI, вважається, що деякі його твори, як знаменитий «Miserere» («Милосердя»), були написані під впливом спалення італійського реформатора Джироламо Савонароли.
Ще за життя Жоскен вважався чудовим композитором свого часу, про якого добре відгукувалися різні відомі люди. Наприклад, Мартін Лютер вважав його «повелителем нот», пишучи, що «інші композитори роблять з нотами те, що вийде, а Жоскен робив з ними те, що хотів». Коли ця талановита людина помела, багато європейських композиторів склали музичні епітафії, визнаючи талант і майстерність Жоскена Депре.
