26 жовтня 1911 року в Новому Орлеані народилася відома американська співачка Махалія Джексон, яка заслужила собі звання «королеви госпелу».
Її батько Джонні Джексон вдень працював вантажником, а ввечері перукарем, щоб забезпечити сім’ю. Коли ж наставала субота, він перетворювався на проповідника, якого дуже поважали в місцевій негритянській громаді. Всією сім’єю вони відвідували баптистську церкву Плімут Рок, де юна Махалія з дитинства слухала церковну музику і надихалася нею.
Вона почала співати з чотирьох років у молодіжному хорі церкви. Коли Махалії було 5 років, померла її мати і вона була прийнята в сім’ю тітки. Вона дуже любила слухати пісні Бессі Сміт, яка вважалася «королевою блюзу». Сама Махалія пізніше висловить таке порівняння: «Блюз приємно слухати – це спів відчаю. Госпел належить Богу – це спів надії. Пам’ятайте Давида з Біблії, що говорить: «Співайте голосно і радісно Богу». Я користуюся його порадою. Походження госпелу і блюзу близьке, проте блюз чіпляє тільки серце, а госпел наповнює його божественним почуттям любові, умиротворення і радості».
У тринадцятирічному віці Махалія залишила школу і почала заробляти на життя як прачка, при цьому продовжуючи співати. У 16 років вона переїхала до Чикаго, де стала співати в хорі «Брати Джонсон» в баптистській церкві «Великий Салем». Махалія стала першою солісткою хору з першої репетиції, вразивши керівника хору своїм глибоким голосом. Гурт «Брати Джонсон» став першим, хто почав співати пісні в стилі госпел в Чикаго.
У 1930-ті рр. Махалія Джексон набуває популярності, а госпел стає найпопулярнішою музикою. У 1937 році вона познайомилася з Томасом Дорсі, який став автором більше 400 пісень, які виконала ця співачка.
Вона прийняла рішення співати тільки госпел і почала записуватися. Спочатку продажі йшли повільно і вона була змушена заробляти на життя, відкривши косметичний салон «Mahalia’s Beauty Salon» і квітковий магазин «Mahalia’s House of Flowers». Проривом у її музичній кар’єрі став 1946 рік, коли вона була запрошена на джазовий симпозіум, де в присутності відомих музикантів її попросили виконати кілька пісень. Коли вона закінчила – зал вибухнув оваціями і змусив її співати до настання ночі. Симпозіум був зірваний, але успіх і визнання таланту Махалії стали очевидними.
Вже наступного року вона стала суперзіркою, коли її сингл «Move on Up a Little Higher» продавався мільйонним тиражем. У 1950 році вона вперше була запрошена співати в Карнегі Холі в Нью-Йорку, побивши там всі рекорди відвідування, а в 1952 році вона зробила своє перше європейське турне, підкоривши своїм записом «Тиха ніч» такі країни як Норвегія і Данія, а у Франції отримавши нагороду Академії музики за запис «I Can Put My Trust in Jesus». Пізніше вона зробила ще кілька європейських турне, відвідала Ізраїль, Японію, Індію та Африку. З 1954 року почалися її щотижневі передачі на радіо CBS. У 1955 році режисер Жулес Шверін зняв про неї документальний фільм. У 1960 році вона співала на святковій церемонії на честь обрання президентом Джона Кеннеді. Махалія Джексон підкорила публіку на чотирьох континентах і чотири американські президенти слухали її пісні на урочистостях – Трумен, Ейзенхауер, Кеннеді і Джонсон.
За часів громадської діяльності Мартіна Лютера Кінга співачка стала його довіреною особою і перед знаменитою промовою Лютера Кінга «Я маю мрію» звучала пісня Махалії Джексон «I’ve Been Buked and I’ve Been Scorned». Вона ж співала в 1968 році на похоронах Лютера Кінга. Вона також брала участь в записах фільмів, мюзиклу і опер.
Останній її концерт відбувся в 1971 році в Берліні, а життя відомої співачки зупинилося в 1972 році у віці 60 років. Незважаючи на не дуже вдале сімейне життя, Махалія Джексон стала справжньою епохою у світовій музиці ХХ ст., до теперішнього часу підкорюючи своїм голосом і манерою співу багатьох людей, прославляючи при цьому Господа.
