26 квітня 1877 року у Міннесоті був оголошений день молитви за припинення нашестя сарани.
Сьогодні для багатьох з нас сарана не представляє якоїсь загрози, тому іноді буває складно уявити, що ці малі комахами можуть стати причиною великих бід. Нашестя сарани почалося влітку 1873 року, коли хмари комах, які отримали назву «сарана скелястих гір» (Rocky Mountain Locust) почали поширюватися в штатах Вайомінг, Небраска, Дакота, Айова і Міннесота. Перший рік вони заполонили житні поля і зуміли відкласти велику кількість личинок.
Панування сарани на полях тривало з 1873 по 1877 рік, знищуючи весь врожай, а потім і кущі, дерева, одяг і навіть дерев’яні ручки на вилах. Як не намагалися їх винищувати, кількість сарани збільшувалася з кожним роком. Дійшовши до повного відчаю і розуміючи свою нездатність перемогти стихію, люди звернулися в молитві до Бога. Губернатор штату Міннесота Джон Пілсбері оголосив 26 квітня 1877 року днем молитви для всього штату.
У найближчу ніч погода почала змінюватися. Прийшов дощ, який швидко змінився снігом. Люди думали, що шторм знищить сарану, але після снігу комахи продовжували свій бенкет. Молитви продовжилися й далі і на одному з пагорбів у Міннесоті була спеціально зведена каплиця, де збиралися віруючі.
Наступної весни сарана зникла і з тих пір більше не з’являлася в Міннесоті, хоча в деяких інших місцевостях вона продовжувала про себе нагадувати.
#християнство_в_історії
