25 листопада 311 року мученицькою смертю помер глава Александрійської церкви Петро I, відомий християнський богослов.
Народився він і був вихований в Александрії під наглядом александрійського єпископа Феони. Отримавши прекрасну освіту, Петро очолив Александрійську школу. Перед своєю смертю єпископ Феона просив обрати Петра своїм наступником, як згодом і сталося.
Час єпископства Петра припав на початок жорстоких гонінь проти християн, організованих за імператора Діоклетіана з 303 року. Сам Петро був змушений покинути Александрію і, подорожуючи, він особисто відвідав багато християнських громад. Після повернення в Александрію Петро написав «Слово про покаяння», яке було адресоване тим християнам, хто намагався уникнути страждань, іноді навіть відрікаючись від Христа.
Пізніше на основі цього трактату Петра були висунуті 14 правил, які увійшли до канонів християнської церкви. Текст правил Петра Александрійського увійшов до таких збірників як Підаліон і Книги Керманичів, поширених серед східних слов’ян. Петро став автором книги «Про Бога», яка цитувалася на третьому та четвертому Вселенських соборах.
У 311 році настала черга цього служителя пережити страждання за віру. Він був заарештований і кинутий до в’язниці, що викликало масове обурення і бунт у місті. Прагнучи уникнути різанини серед віруючих людей під час страти, єпископ Петро сам порадив солдатам вивести його таємно, розібравши частину стіни в кладці. У результаті він був страчений. Один з авторів повідомляв, що кати довго вирішували, хто виконає покарання, так як ніхто не хотів цього робити – і тоді вони вирішили скинутися певною сумою грошей, яка повинна була дістатися тому, хто все ж виконає вбивство.
Петро став вважатися одним із мучеників ранньої церкви і шанується серед християн різних конфесій – коптів, католиків і православних.
#християнство_в_історії
