Львів не випадково називають “культурною столицею” України. В цьому місті ще з давніх часів вирувало культурне життя і саме тут в другій половині XVI століття Іван Федоров, один з найвідоміших східноєвропейських друкарів, відкрив свою друкарню. Хоча вона не була першою на наших землях(перша заснована ще в XV столітті), проте отримала славу першої, де друкувалися книги українським правописом.
Іван Федоров – унікальна персона в нашій історії. Хоча тривалий проміжок часу друкар працював за межами українських земель, проте його роботи, надруковані тут стали відмінними зразками української літератури.
Він вчився друкарській справі у Московській державі, де і заснував свою першу друкарню. Там Федоров працював над першим варіантом “Апостола” і “Часословом”. Про роки життя в Москві друкар без особливої ностальгії згадує в післямові до “Апостола” 1574 року. Його праці постійно перешкоджали московські чиновники, а особливо духівництво, яке, за словами автора, вважало книгодрукування “єрессю”. В підсумку їм вдалося вигнати Федорова з Московії і він переїжджає у Велике Князівство Литовське, в складі якого на той час перебували українські землі. До переїзду у Львів він деякий час працював у білоруському Заблудові, звідки, за однією з теорій, і привіз друкарське устаткування на Галичину.
У Львові для Івана Федорова відкриваються значно ширші можливості, ніж в Москві і за досить короткий термін він видає дві книги, визнані одними з кращих пам’яток української літератури XVI століття. Це була нова версія “Апостола”(1574 року), написана згідно з нормами українського правопису того часу, та “Буквар” – перший український підручник.
Через кілька років Федоров від’їздить зі Львова до Острога, де відкриває ще одну друкарню. Тут він служив у князя Костянтина Острозького управителем Дерманського монастиря, де кілька років працював над створенням найвідомішої пам’ятки цієї епохи – Острозькою Біблією. Вона стала відома як перша повна Біблія, надрукована церковнослов’янською мовою.
Важко переоцінити значущість відкриття друкарень в Європі XV-XVI століть. Якщо дивитися з точки зору сьогоденням, то вплив книгодрукування на розвиток і швидкість поширення інформації можна порівняти хіба що з винайденням телеграфу чи інтернету.
Одночасно, варто звернути увагу й на те, хто друкував книги і про що. Як в Західній Європі, так і на наших теренах цією справою займалися люди віруючі, посвячені справі, що мали за мету не лише зробити свій внесок у книговидавничу справу, але, насамперед, передати віру. Не випадково спочатку друкувалися Євангелії та Біблії чи інша духовна література. Ці факти важливо пам’ятати, насамперед тому, щоб розуміти справжню роль християнства для розвитку науки і поширення знань, адже, попри численні міфи, колись саме віруючі люди були в авангарді прогресу.
