Рівно 20 років в Мінську відбулася жахлива подія, що стала відома як «трагедія на Немізі». Тоді в тисняві при вході в метро загинули десятки людей, серед яких чимало неповнолітніх.
30 травня 1999 року в Мінську відбувалися дві протилежні за своєю суттю події: святкові богослужіння в храмах з нагоди Свята Трійці та масові гуляння поблизу мінського Палацу спорту, де проходив концерт групи «Манго-Манго» та свято пива, які відвідали кілька тисяч людей.
Увечері раптово почалася злива з градом і учасники заходів просто неба розбіглися в пошуку укриття. Більшість з них направилися до підземного переходу на станцію метро «Неміга». Увечері станція в центральній частині міста зовсім не була порожньою, а різкий потік людей спричинив жахливу тисняву. Люди падали на сходах, а натовп лише збільшувався та тиснув зверху. Тоді під сходами утворилася справжня стіна з тіл і, за словами одного з поліцейських, «люди були сплетені в клубок». Найбільша тиснява тривала не більше 10 хвилин, проте за цей час, як вияснилося пізніше, загинули десятки людей. Вже наступного дня стало відомо про смерть 53 людей (більшість – молодь 14-20 років) і ще 155 отримали травми.
Тривалий час правоохоронні органи розслідували причини трагедії, проте однозначного вердикту не було. Тоді називалися чимало обставин: конструкція станції метро, слизька поверхня сходинок, на яких падали дівчата на підборах; ігнорування організаторами заходу прогнозу погоди та й загалом непрофесіоналізм в організації настільки масового дійства. Посприяв трагедії й той факт, що чимало людей з натовпу в метро була в стані алкогольного сп’яніння (тоді проходило свято пива, на яке спонсори привезли стільки алкоголю, що мало вистачити тисячам людей).
Пізніше почали спливати нові подробиці та зауваження до місцевої влади та роботи міліції (масовий захід не був добре спланований, а правоохоронці не мали чіткого плану на випадок надзвичайної ситуації). Родичі загиблих неодноразово позивалися проти радіостанції «Мир», яка виступала організатором заходу, проти міліції, яка не забезпечила належну охорону, а також проти пивного заводу «Олівія», що був спонсором свята пива. Проте жоден позов не завершився обвинувальним вироком і винні в тому, що сталося, не були названі.
Через три роки після трагедії біля входу на станцію «Неміга» був встановлений пам’ятник з 53 бронзовими квітами, які символізують загиблих у той фатальний вечір.
