logo

2 березня 1819 був прийнятий Акт управління кораблями

3 березня 2019 р. \ оновлено 22 лютого

Рівно 200 років тому, 2 березня 1819, був прийнятий Акт управління кораблями (або Акт про маніфестацію іммігрантів, як його ще називають). Це перший американський законодавчий акт, який у певній своїй частині регулював питання імміграції.

Сам акт мав не меті створити певну низку правил для перевізників для того, щоб не допускати порушень при пасажирських морських перевезеннях: регламентувалася допустима кількість пасажирів, встановлювався розмір штрафних санкцій для перевізника за кожного пасажира, взятого понад вказану норму, прописані об’єми провізії на пасажира, які мають бути наявні на кораблі, коли корабель залишає американський порт.

Окрема частина цього акту була присвячена обліку пасажирів. Капітан або власник корабля повинен був подавати до окружних колекторів по місцю прибуття судна список пасажирів, у якому містилися їхні імена, стать, вік та рід занять. Також мали бути наведені відомості про пасажирів, які померли під час подорожі. Такі списки потім збиралися та раз на квартал подавалися до державного секретаря, який, у свою чергу, мав звітувати про іммігрантів перед конгресом.

Таким чином, було покладено початок регулювання міграційної політики в США. Сьогодні ж дане питання є одним з найскандальніших в США та ЄС. Розуміння того, як потрібно ставитися до мігрантів, зокрема нелегальних, стало предметом гострих дискусій. На сьогоднішній день риторика лівих переважно говорить про необхідність країн бути відкритими для біженців, які перетинають кордон на легальних чи нелегальних засадах. Це призводить до введення квотування на прийом біженців і, як наприклад, у деяких країнах ЄС, це призводить до конфлікту – адже нелегальна міграція (або лібералізація імміграційних вимог) вносить нестабільність у внутрішню політику держав.

Гостро це питання стоїть і у США, де політика нинішнього президента-республіканця Дональда Трампа направлена на обмеження кількості іммігрантів та побудови стіни на кордоні з Мексикою, яка є одним з головних буферних пунктів для осіб, які хочуть нелегально дістатися до Сполучених Штатів. Але чи повинна держава відкривати свої кордони для «усіх охочих»? Чи не повинна держава відстоювати свої кордони? Республіканці в США відстоюють потребу у жорсткій регуляції питання міграції, так як це тісно пов’язано з питанням національної безпеки, у той час, як демократи намагаються спекулювати на темі расизму, ксенофобії, аби не допустити посилення регуляції. Так, ми у черговий раз бачимо, як лівацькі ідеї вносять деструктив у національну політику, прикриваючись «благими намірами». Адже республіканці вимагають дотримання правил при перетині кордону, а не висловлюють неприязнь до мігрантів.