Воскресіння Христа є глобальним наративом історії людства. Якби Христос не воскрес, то не було європейської цивілізації, не було би моралі, не було би правових законів, благодійництва — та всіх інших плодів вчення Христа. Так само, не було би прекрасних картин, які сьогодні ведуть нас покроково шляхом останніх днів Ісуса на землі.
Остання вечеря
«Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма учнями і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть. Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи? А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть. Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!» Матвія 26:20-24
«Таємна вечеря» (1495–1497), фреска Леонардо да Вінчі.
Леонардо да Вінчі (1452-1519) — італійський митець і вчений, один з найбільших представників мистецтва Високого Відродження. Народився Мікеланджело в селищі Анкіано поблизу Вінчі і був позашлюбною дитиною флорентійського нотаріуса П’єро Фруозіно ді Антоніо да Вінчі та селянки Катерини ді Мео Ліппі. Перші роки свого життя Леонардо проживав зі своєю матір’ю, але пізніше батько забрав його до себе, бо мав бездітний шлюб. Переживаючи розлуку з матір’ю, Леонардо відтворював її образ в своїй творчості. У Флоренції він навчився мистецтва і пізніше отримав кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки. Окрім картин, він відомий за майже 7 тисяч аркушів креслень та наукових міркувань. Для Леонардо да Вінчі мистецтво та наука були нерозривними за своєю суттю.
Гетсиманський сад
«Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там”. І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною. “І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти”» Матвія 26:36-39
«Гетсиманський сад» (прибл. 1590), Ель Греко.
Ель Греко (справжнє ім’я Доменікос Теотокопулос) (1541-1614) — був іспанським художником, скульптором та архітектором грецього походження, представником іспанського Ренесансу. Народився на острові Крит в родині торговця та збирача податків Георгіуса Теотокопулоса. Творчий шлях Ель Греко почався з іконопису в Критській школі, яка була на той момент центром поствізантійського мистецтва. В своїх картинах Ель Греко відкинув такі критерії як міра чи пропорція, радше слідуючи інтуїції та своїй уяві. Написав безліч картин на біблійні історії серед яких: «Поклоніння волхвів», «Успіння Богородиці», «Свята Трійця», та інші.
Зрада Ісуса та арешт
«Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я… А стояв із ними й Юда, що видав Його» Від Івана 18:2-5
«Арешт Ісуса» (1602), Мікеланджело да Караваджо
Мікеланджело да Караваджо (1571-1610) — був італійським художником періоду раннього бароко, засновником європейського реалістичного живопису 17 століття. Народився Мікеланджело в Мілані, проте в 1576 році його родина мусила переїхати до міста Караваджо, тікаючи від епідемії чуми. Проте наступного року померли батько та дід Мікеланджело. Після смерті батька в житті митця відіграли значну роль родини Сфорців та Колонни. Картини Мікеладжело поєднують реалістичне спостереження за фізичним та емоційним станом людини. Картина «Арешт Ісуса» є показовою в цьому підході митця.
Релігійні лідери засуджують Ісуса
«А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. (…) А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, (…) Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? Промовляє до нього Ісус: Ти сказав… А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!» Матвія 26:57, 59, 63-65
«Христос стоїть перед Кайяфою» (прибл. 1630-1635), Матіас Стомер.
Матіас Стомер (1600-1672) — був голландським художником, одним з найкращих майстрів нічних сцен живопису XVII ст. в Західній Європі. Про місце народження та родину Стомера достовірної інформації не збереглося. Натхненням Стомера були роботи Караваджо, проте на відміну від нього, він надавав більшу перевагу біблійним картинам. Він працював під патронажом церков та багатих сімей Італії, що дозволяло йому віддавати картинам багато часу. Серед його робіт є такі: «Самсон та Даліла», «Євангелісти Марк і Лука», «Смерть св. Стефана через побиття камінням», «Поклоніння волхвів» та інші.
Ісус стоїть перед Пілатом
«Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!» Івана 19:4-6
«Ecce Homo» (1862), Антоніо Чізері
Антоніо Чізері (1821-1891) — був італійським художником швейцарського походження. Він народився в Ронко сопра Аскона, Швейцарія. У 1833 році він відправився до Флоренції, щоб навчатися малювання у Ернесто Бонаюті, а роком пізніше — у Джузеппе Безцуолі. Антоніо Чізері пізніше відкрив школу молодих художників. У його картинах, написаних в дусі історичного реалізму та романтизму, переважає біблійна тематика.
Ісуса відправили до Ірода
«Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього. І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому. І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали. Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його». Луки 23:8-11
Ніколаус Кнюпфер (1609-1655) — був голландським художником Золотого віку. Він пройшов навчання в Лейпцигу, де, за словами Хоубракена, був учнем у Емануеля Нісена. Потім він переїхав до Магдебурга, де знайшов роботу з виготовлення пензлів для художників. Він пробув там до 1630 року, а потім переїхав до Утрехта, щоб працювати з Абрахамом Блумартом. Кнюпферт прожив з ним два роки, а потім заснував власну студію в Утрехті, де в 1637 році став приїжджим членом Гільдії Святого Луки. Він працював над оздобленням замку, малював пейзажі, вчителював.
Пілат омиває руки
«І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите… А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!…» Від Матвія 27:24-25
«Пілат омиває руки» (1 пол. 17 ст.), Ян Лівенс.
Ян Лівенс (1607-1674) — був нідерландським художником та графіком. Народився Ян Лівенс в місті Лейден. За рано виявлені здібності його вважали вундеркіндом. Батько майбутнього художника був шевцем. У віці вісім років Лівенс вже навчався у майстерні Йоріса ван Схотена. У віці дванадцять років він перебував у місті Утрехт. В 14 років він створив портрет власної матері з Біблією. У 15-вічному віці він створив «Алегорію п’яти почуттів», а у 18 — «Бенкет цариці Есфір». Створював натюрморти, портрети, картини біблійного і побутового жанру.
Шлях на Голготу
«А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп’яття. А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів». Від Матвія 27:31-34
«Шлях на Голготу» (1564), Пітер Брейгель Старший.
Пітер Брейгель Старший (1525 (або 1530)-1569) — був найвизначнішим художником голландського та фламандського ренесансного живопису, живописцем і гравером, відомим своїми пейзажами та селянськими сценами. Про його народження та родину майже нічого не відомо. У 1551 році Брейгель став вільним майстром Гільдії святого Луки. Його творчість вважається «піком нідерландського мистецького Відродження».
Розп’яття
«А розп’явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба. І, посідавши, стерегли Його там.І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський» Від Матвія 27:35-37
«Підняття хреста» (17 ст), Себастьяно Маццоні.
Себастьяно Маццоні (бл. 1611-1678) — був італійським художником доби бароко. Народився у Флоренції, де навчався у студії Баччо дель Б’янко. Потім він переїхав до Венеції в 1648 році і залишився там до самої смерті. У 1638 році він вступив до Академії дель Дізеньо у Флоренції. Маццоні має індивідуальний стиль із картинами невирішеного динамізму, зображені з незручних ракурсів.
Христос і розбійник
«А один із розп’ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!» Євангеліє від Луки 23:39-43
«Христос і добрий злодій» (прибл. 1566), Тиціан.
Тиціан (1488 (або 1490)-1576) — був італійським художником епохи Відродження, який вважався найважливішим членом венеціанської школи 16-го століття. Народився митець в П’єве-ді-Кадоре, поблизу Беллуно. Його кар’єра була успішною з самого початку, і він став популярним серед покровителів, спочатку з Венеції та її володінь, потім до них приєдналися північноіталійські князі, і, нарешті, Габсбурги та папство. Разом з Джорджоне він вважається засновником венеціанської школи живопису італійського Відродження. Серед його картин: «Саломея з головою Івана Хрестителя», «Давид і Голіят», «Захоронення Христа».
Прагну!
«Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!» Від Івана 19:25-28
«Розп’яття» (2004), Френк Мейсон.
Френк Мейсон (1921-2009) — американський художник і педагог. Народився в Клівленді, штат Огайо. Його батько був шекспірівським актором, а мати — скрипалькою та піаністкою. Він відвідував Вищу школу музики та мистецтв у Нью-Йорку, поки не отримав стипендію для навчання в Лізі студентів мистецтв у Нью-Йорку з Френком Дюмондом. Його картину «Воскресіння Христа» можна побачити в Старому соборі Святого Патріка в Нью-Йорку.
Захоронення Христа
«А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім’я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса. Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати. І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою, і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов». Від Матвія 27:57-60
«Розп’яття» (1525), Антоніо Аллегрі да Корреджо.
Антоніо Аллегрі да Корреджо (бл. 1489 року-1534) — був італійським живописецем періоду Високого Відродження. Антоніо Аллегрі народився в Корреджо, невеликому містечку поблизу Реджо-Емілії. Його батько був купцем. Часто вважають, що першу художню освіту він отримав у брата свого батька, художника Лоренцо Аллегрі. Корреджо був видатним художником Пармської школи епохи високого італійського Відродження. Використовуючи динамічну композицію, ілюзіоністську перспективу та драматичний ракурс, Корреджо прообразив мистецтво бароко XVII століття та мистецтво рококо вісімнадцятого століття.
Воскресіння Христа
«І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва». Від Матвія 28:2-4
«Воскресіння Ісуса Христа» (прибл. 1570), Паоло Веронезе.
Паоло Веронезе (1528-1588, Венеція) — італійський художник епохи пізнього Ренесансу, представник Венеціанської школи. Народився митець в родині муляра Габріеле Каліарі. В 1542 році став учнем живописця Антоніо Баділе. В 1565 році Веронезе одружився з Єленою Баділе, донькою його першого вчителя. Він мав чотирьох синів та доньку. Веронезе писав картини переважно на релігійні та історичні теми. Значна частина його фресок знаходиться у Венеції.
Марія знаходить воскреслого Христа
«Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!» Вiд Iвана 20:15-17
«Христос і Магдалина біля могили» (1638), Рембрандт ван Рейн.
Рембрандт ван Рейн (1606-1669) — був нідерландським художником, представником золотого століття голландського живопису. Він шанував людину та через призму своїх картин показував її в різних проявах та емоціях. Рембрандт народився в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна в Лейдені. З дитинства відвідував латинську школу при Лейденському університеті, де найбільше цікавився живописом. Пізніше вчився в історичного живописця Якоба ван Сваненбурха та Пітера Ластмана. Написав безліч картин на біблійні сюжети, як-от «Повернення блудного сина», «Покладання Христа в труну» чи «Артаксеркс, Аман і Есфір». Проте також він змальовував різні побутові сюжети і написав такі картини «Урок анатомії доктора Тюльпа», «Два павичі», «Нічна варта».
Христос з’являється учням
«А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю. І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги». Євангеліє від Луки 24:37-40
«Недовіра Св. Фоми» (1601-1602), Караваджо.
Караваджо (інформація про митця є картинами вище).
«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» Матвія 28:19-20
