15 липня 1099 року військам хрестоносців вдалося взяти Єрусалим. Ця подія стала кульмінацією Першого хрестового походу і поклала початок зміцнення позицій християн на Близькому Сході. За чотири роки до цього Папа римський Урбан ІІ закликав християн до військового походу проти мусульман, під владою яких перебувала Палестина, а отже і Гріб Господній.
Конфлікту між християнським та ісламським світом передували кілька століть просування мусульманських завойовників на Захід. Негативно на єдність християнського світу вплинув і розкол 1054 року, коли східна і західна церкви остаточно розділилися. Та пропри це, спільна віра в питаннях визнання Ісуса Христа і Святої Трійці зберігали на міжнародному рівні розуміння поділу щодо християнського та поганського світу.
І католики, і православні ще в ранньому середньовіччі мали військові конфлікти з мусульманами. На Заході найболючішою втратою стала Іспанія, яка до кінця XV століття боролася з наслідками арабського завоювання. На Сході Візантія з ІХ століття оборонялася від загарбання територій турками-сельджуками. Після смерті правителя імперії Сельджуків Нізама аль-Мулка ситуація на Близькому Сході пожвавилася і статус кво був порушений в результаті міжусобної боротьби та зміни місцевих намісників.
Перший хрестовий похід розпочався 1096 року після збору багатотисячного народного війська, яке відгукнулося на заклик Папа римського відвоювати Гріб Господіній. До 1099-го об’єднані війська французів, німців, англійців, візантійців та інших європейців утримували Антіохію та тримали курс на Єрусалим. Фатимідський намісник Єрусалиму Іфтіхар ад-Даула готував місто до облоги, однак це не завадило хрестоносцям пробити оборону. З 7 червня і до 15 липня вони тримали його в облозі. 15 липня 1099 року хрестоносцям вдалося пробратися в Єрусалим через Давидову вежу і почалася міська битва, в якій хрестоносці здобули перемогу.
Одному з очільників Першого хрестового походу Готфріду Бульйонському було запропоновано стати королем Єрусалимського королівства, що постало на цих землях після завоювання міста. Однак він категорично відмовився, мотивуючи це недопустимістю носити корону в тому місті, де Христос носив терновий вінець. Замість титулу короля він отримав титул «Захисника гробу Господнього».
Задля справедливості варто відзначити, що захоплення міста супроводжувалося великою жорстокістю та численними жертвами, які понесли як воїни з обох сторін, так і мирне населення, адже хрестоносці знищили велику кількість єврейського населення як в самому Єрусалимі, так і на шляху до нього.
Можна по різному оцінювати битву в Єрусалимі, однак ця подія, однозначно, посилила вплив християн. Взяття міста європейцями дало можливість утворенню на Близькому Сході нових держав хрестоносців: Єрусалимського королівства, Князівства Антіохії, Графства Триполі та Графства Едеси та на певний час зупинити просування мусульман на Захід.
