logo

15 грудня 1791 року ратифіковано Білль про права в США

15 грудня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

230 років тому в США набрав чинності Білль про права — перші десять поправок до Конституції, які стосувалися проголошення базових прав громадян. Закріплені в США права людини пізніше стали одним із джерел сучасного міжнародного права.

На етапі американського державотворення батьки-засновники США закріпили в законодавстві основні принципи демократичної республіки. Всі основоположні документи містили прагнення американців побудувати нову країну, без притаманних Європі монархічних традицій і владних зловживань.

Статті поправок, затверджені Конгресом, офіційно були представлені на розгляд законодавчих зборів штатів 28 вересня 1789 року. Процес ратифікації тривав понад два роки і лише 15 грудня 1891 року всі штати схвалили його і Білль набрав чинності.

Перша поправка включала основоположні демократичні принципи, які забезпечували свободу та народовладдя. Нею гарантувалася свобода слова, преси, захист можливості сповідувати чи не сповідувати будь-яку віру, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань. Ця поправка була унікальним прецедентом закріплення принципу обмеженого уряду, що стало доброю американською традицією.

Друга поправка гарантувала можливість громадянам США володіти зброєю та захищати себе. Концепція такого права існувала в англійському законодавстві задовго до введення в дію Білля про права. Вперше за океаном ця норма була закріплена в фундаментальних законах кількох штатів під час Американської революції, включаючи Декларацію прав Вірджинії 1776 року.

Білль про права також гарантував свободу й недоторканість людського життя і майна, проголошував верховенство права і практичну його реалізацію. Він увібрав у себе низку принципів і цінностей (особливо цінність свободи) з інших базових документів ранньоамериканської історії та закріпив цінність і недоторканність громадян.

Коли ми сьогодні згадуємо Білль про права, то варто пригадати і його англійського попередника, прийнятого 1689 року. Обидва документи мали спільну мету — проголошення цінності верховенства права та недоторканності людського життя. Усі ці свободи стали значним досягненням християнського суспільства, адже і післяреволюційна Англія, і Сполучені Штати будувалися на міцному релігійному фундаменті.

Через понад два століття США зберегли свою Конституцію та фундаментальні правові принципи XVIII століття, однак з кожним десятиліттям держава поступово віддаляється від духу тих законів, які власне й дали можливості та свободи громадянам. В сучасній Америці став непопулярним контекстуальний підхід до трактування законів (на цьому наполягають консервативні виборці та політики). Він передбачає збереження сенсів написаного понад 200 років тому та запобігає зміні значення тих чи інших понять (особливо це стосується сім’ї, свободи й недоторканості особи).

Попри це варто віддати належне законодавчій роботі батьків-засновників США, адже Конституція і поправки до неї все ж чинні до сьогодні (на відміну від інших основоположних документів псевдодемократичних державних проектів, які будувалися не на християнській основі, а на культі людини).