Цього дня 1834 року помер відомий філософ і теолог Фрідріх Шлеєрмахер. Йому належить авторство основ для протестантської ліберальної теології.
Фрідріх Шлеєрмахер народився у Бреслау в родині реформаторського пастора. На відміну від протестантських течій, що народилися з вчення Жана Кальвіна, лютеранський спадок мав проблему, бо церква дуже часто оминала важливі для суспільства питання (наприклад, в ігнорування розвитку науки чи роль християн в керівництві державою). Цей ґрунт був сприятливий для проростання альтернативних теологічних вчень, які не просто за формою відрізнялися від класичного лютеранського та реформістського вчення, але й мали протилежну суть.
Фрідріха Шлеєрмахера не задовольняв батьківський пієтизм і він стає на шлях вивчення теології з позицій раціоналізму в Університеті Галле. Після завершення навчання деякий час проповідував у Берліні та Лейпцизі, потім служив капеланом та пастором, а також викладав теологію. Далі він заснував Берлінський університет та навіть став секретарем Прусської академії наук.
Шлеєрмахер був активно включений у релігійне та наукове життя XVIII-XIX століть. Він особисто знав деяких відомих німецьких філософів, досліджував класиків і перекладав твори Платона на німецьку мову. Теолог долучився до поєднання протестантських течій, прокладаючи шлях до Прусського союзу церков (1817). Та попри великий авторитет Шлеєрмахера як релігійного діяча, його теологічні погляди вважалися досить суперечливими та навіть скандальними в середовищі німецьких християн.
Вже в молоді роки в ньому зароджується сумнів і скептицизм щодо класичного вчення церкви. Він досліджував саме явище релігії і дійшов висновку , що вона є особливою частиною людської свідомості, яка лежить в площині емоційності. Його релігійна думка знайшла своє вираження в «Християнській вірі» , одному з найвпливовіших творів християнської теології свого часу.
Основною вадою його теології (названої пізніше ліберальною) був раціоналістичний підхід до Євангелія, який нівелював основну суть християнства. «Бог — один, а релігії — це різні дороги до Нього» – сьогодні часто можна почути подібні єретичні вислови, які мали місце вже у XVIII столітті. На думку Шлеєрмахера, різні релігії відрізняє лише набір специфічних культурних історій і ритуалів, які надають релігійним почуттям певний регіональний відтінок. І хоча він розглядав християнство як досконалу релігію, яку сповідував сам, проте це було вже абсолютно інше вчення.
В підсумку Шлеєрмахер заявив: «Я не можу повірити, що той, хто назвав себе Сином Людським, був справжнім, вічним Богом». В цих словах криється найбільша небезпека ліберальної теології: її послідовники втратили найголовнішу складову християнства — визнання Ісуса Сином Божим і віру, що Його Воскресіння було справжнім і буквальним.
Скептицизм щодо надприродного, спирання на суб’єктивізм у сприйнятті релігійних доктрин надалі дали свої плоди: доктрини традиційних протестантських церков ставали більш розмитими і навіть народили релігійний релятивізм, з яким так часто доводиться зіштовхуватися сьогодні.
