11 квітня 1963 року підписана енцикліка «Мир на Землі» (“Pacem in terris”), у якій папа римський Іоанн XXIII вперше звертався не тільки до католиків, але й до всіх християн.
Виданий у Великий четвер напередодні Великодня, цей документ був названий «Великоднім подарунком», а також «останньою волею і заповітом» Іоанна XXIII, який помер через два місяці від раку. Повна назва енцикліки (слова, яких вона починалася) звучала: «Мир на Землі, що його в усі часи так палко прагнуло все людство, як відомо, можна усталити й укріпити лише свято зберігаючи встановлений Богом лад». У ній Папа Римський закликав всіх людей і держави керуватися в міжособистісних і міждержавних відносинах не тільки силою, але і своєю совістю, що з волі Божої закликає нас шанувати створений Ним порядок, який базується на принципах загального блага і любові до ближнього.
Окрема увага в пасторському посланні приділялася правам та обов’язкам людини, взаєминам цивільної влади та суспільства і питанню мирного співіснування держав. Папа римський підкреслив цінність кожної людини, якій Бог дарував розум і вільну волю разом з невід’ємними правами. Римський понтифік закликав кожну людину доброї волі брати активну участь у громадському та політичному житті, виходячи з принципу «загального блага». Цей заклик звучав дуже актуально, так як багато хто пам’ятав, що Гітлер і Сталін прийшли до влади при відносній пасивності багатьох людей доброї волі. Як казав свого часу знаменитий англійський християнський мислитель і політик Едмунд Берк, «для перемоги зла достатньо, щоб хороші люди сиділи, склавши руки».
Ця енцикліка стала одним з найбільш значущих документів католицької церкви, які з’явилися в ХХ ст. У 1964 році в пам’ять про енцикліку «Мир на Землі» була заснована однойменна премія, яку отримували ті, хто сприяв збереженню миру на землі. Шестеро людей, які отримали цю премію миру, пізніше стали нобелівськими лауреатами.
