Настав 100-ий день повномасштабної війни. Вже 100 днів росія щосекундно націлює всі свої ресурси на те, аби українського народу не існувало. Вже 100 днів ми стоїмо і не здаємось!
Але ці дні боротьби дались дорогою ціною. Такі міста як Маріуполь, Волноваха, Ізюм, Суми, Чернігів, Харків, Щастя та інші зазнали нищівних руйнувань. Понад 12 мільйонів українців мусили покинути свій дім. Понад 1,3 мільйонів українців були примусово депортовані в росію. Понад тисяча освітніх закладів була знищена, а також 641 лікарня. А щодо людей… Відповідно до ООН загинуло понад 4100 дорослих українців та 261 дитина. І окремими болем, в місті-герої Маріуполі — загинуло понад 22000 людей.
Ціна нашої свободи жорстока та кривава. Вільний народ вільної країни об’єднаний спільною жагою до життя — вже понад 100 днів дивує світ своїм запалом та силою. Нас сповнює горювання за загиблими та гнів до ворога, любов до ближнього та пристрасне бажання його захистити! Стоїмо в любові Христа.
За цей час українські церкви різних деномінацій об’єднались в одну команду. Вони стоять в молитовному проломі за Україну, збирають та роздають нужденним гуманітарну допомогу, відчиняють будівлі для прихистку тих, хто втратив свій дім. Вогонь війни провів українських християн через випробування, яке вони вистояли. З незламною вірою та живою надією вони піднімають руки з вигуком: «Авва Отче, допоможи!»
На попелі минулого життя зараз будується нове майбутнє України. Воно вже не буде таким, як було до повномасштабного вторгнення. Над цим попелом літають хижі ідеї, які прагнуть оселитись на оновленій Україні та написати історію на свій лад. Тому це час християнам — діяти.
Покликані прославляти Бога в своєму житті, де б ми не були: за робочим станком, на передовій, в машині гуманітарки, в кімнаті дитини, в класі, на ринку, на державній посаді, деінде — християни України є сіллю та світлом на Землі. Фізична війна ще триває, як і духовна! Як не може собі дозволити заснути солдат на посту під Херсоном, не може собі дозволити духовно заснути воїн Христа.
У свій час Блаженніший Любомир (Гузар) передав цю ідею так: «Суть християнства полягає у свідченні нашим життям. У другій половині минулого століття були люди, які закінчили своє свідчення мучеництвом. Може від нас сьогодні Господь Бог не вимагає мучеництва, але Він, напевно, очікує свідчення».
Свідчення нашого життя — свідчення Божої допомоги! Встоїмо в Христі! ___ Як один народ, ми горюємо за тих Українців, які загинули за ці 8 років війни та 100 днів повномасштабного вторгнення. В молитві за тих, хто горює за загиблими родичами, друзями, братами та сестрами в Христі.
