logo

1 жовтня 1946 року в Нюрнберзі завершив роботу Міжнародний військовий трибунал

1 жовтня 2022 р. \ оновлено 22 лютого

1 жовтня 1946 року у Нюрнберзі завершилася робота трибуналу над злочинцями за підсумками Другої світової війни. Назва цього німецького міста стала загальним світовим символом покарання винуватців у воєнних злочинах.

У 2022 році світ знову повертає обличчя до подій 1940-х і пам’ять про покарання нацистських злочинців стає для нас дороговказом перед потенційним новим міжнародним трибуналом над кремлівськими злочинцями. Тому сьогодні пригадуємо, як відбувався наймасштабніший судовий процес за підсумками війни.

Перемога союзників у Другій світовій війні означала не лише капітуляцію Німеччини та подальшу виплату репарацій, але й пошук справедливості, тому був організований міжнародний судовий процес над основними фігурантами розв’язання агресивної війни. Ці люди намагалися взяти долі мільйонів у свої руки, панувати над всім світом, але в підсумку сіли на лаві підсудних.

Майже рік тривав розгляд справ воєнних злочинців: верховного керівництва націонал-соціалістів Німеччини, СС, СА та лідерів гестапо, які були захоплені в полон чи заарештовані після капітуляції. Вони звинувачувалися по 4 основних пунктах: агресія проти всього світу, злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людяності. Для Нюрнберзького трибуналу призначалися судді від чотирьох держав-переможниць (по 2 від США, СРСР, Великобританії та Франції).

Більшість воєнних злочинців були засуджені до багаторічного ув’язнення, але найбільш резонансні справи з обвинуваченням лідерів нацистів завершилися смертними вироками. Так, до повішення засуджено Германа Герінга, Йоахіма фон Ріббентропа (який підписав з СРСР пакт про розділення Європи на зони впливу), Вільгельма Кейтеля, Альфреда Розенберга та інших. Цікаво, що Альфред Йодль, який підписав Акт про капітуляцію Німеччини, також був страчений, що мають пам’ятати і сучасні воєнні злочинці, адже їх потенційна здача позицій не гарантуватиме виправдання на майбутньому трибуналі.

Жорстокість і масовість нацистських злочинів призвела до засудження не лише вищого керівництва Німеччини, але й нацистської ідеології як причини спроби встановлення німецького панування. Під час Нюрнберзького процесу вперше офіційно прозвучало звинувачення в геноциді (але це не означає, що Голокос був першим геноцидом в історії).

Нюрнберзький процес став для багатьох символом справедливості, поставленою крапкою в історії нацизму. Проте ми знаємо, що не всі воєнні злочинці отримали справедливий вирок. Статус переможця в Другій світовій війні надав фактичну амністію для радянських лідерів, які були такими ж воєнними злочинцями, що керувалися людиноненависницькою ідеологію. Комунізм не був засуджений належним чином, що поряд із статусом переможця для СРСР стало ґрунтом для створення міфу про російську велич і страху Заходу перед рф навіть після розпаду Радянського Союзу.

Через багато десятиліть після Нюрнберзького трибуналу світ стоїть перед потребою в новому масштабному суді над воєнними злочинцями вже російсько-української війни. Агресія, анексія, геноцид — це вже очевидні злочини кремля, за які вище політичне і військове командування росії має понести покарання. Приклад міжнародного трибуналу вже є.