Знайомство з Юрієм Немиричем

Минулого року Україна разом з багатьма західними країнами відзначала 500-річчя від початку Реформації. Було чимало написано і сказано про цю важливу подію. У багатьох це пробудило інтерес до історії протестантизму в Україні. Нажаль, у цій темі  існує чимало білих плям, недосліджених сторінок і недооцінених історичних постатей, серед яких державний діяч Юрій Немирич. Тому ми вирішили познайомити вас ближче з цією видатною людиною, яка справила значний вплив на українську політичну культуру та державницьку традицію.

 

Юрій, який походив з соцініанського* шляхетського роду Немиричів, здобув блискучу європейську освіту, володів 5 мовами, був автором філософсько-теологічних трактатів латиною. Спочатку навчався в аріанській академії в Ракові, слухав лекції в університетах Лейпцига, Амстердама, в Оксфорді та Кембриджі. Був вхожий у європейські знатні кола, дружив зі шведським королем. Але Юрій обрав авантюрну життєву дорогу. Він не задовольнявся багатим життям, не бажав засиджуватися в університетських аудиторіях, його цікавила політика, у яку він пірнув з головою. Після навчання Юрій Немирич повертається до Речі Посполитої, яка на той час перебувала у стані війни з Московським царством, він не залишається осторонь і на чолі власного загону бере участь у воєнних діях. До особистої участі у цій війні його підштовхували не тільки шляхетські амбіції, але й цілковите несприйняття азійського варварства московитів. Він написав політичний трактат «Роздуми про війну з московитами», у якому ґрунтовно проаналізував, яку небезпеку становить Московське царство. На початку Національно-визвольної війни воював проти військ Богдана Хмельницького на боці поляків, але у 1655 році перейшов на бік шведського короля Карла X Густава. А у 1657 році приєднується до козаків, з кар’єрних міркувань приймає православ’я і стає полковником. Юрій майже одразу починає відігравати провідну роль у Гетьманщині і по суті визначає вектор її зовнішньої політики. Стає найпослідовнішим критиком Переяславської угоди і докладає максимальні зусилля за часів гетьмана Івана Виговського для розірвання союзу з Москвою. Альтернативу для України Юрій Немирич вбачав у союзі з протестантською Швецією або Річчю Посполитою. Очолює переговорний процес зі Швецією, який закінчилився Корсунською угодою 1657 р., яка визнавала незалежність України. Але з низки причин даний союз не набув подальшого розвитку. У пошуках нового зовнішньополітичного союзника Іван Виговський укладає Гадяцький трактат у 1658 р., який передбачав входження Гетьманщини на рівноправних умовах до складу Речі Посполитої. Юрій Немирич був одним з розробників даної угоди. Вже в якості канцлера Івана Виговського брав безпосередню участь у найбільшій перемозі української армії над москалями у битві під Конотопом 1659 року.

Прогресивні політичні погляди Юрія Немирича сформувалися під впливом протестантської теології та подій, які відбувалися в Європі у XVI-XVII століттях. Зокрема, це гугенотські війни, коли французькі протестанти чинили опір монархічній тиранії і боролися за релігійну свободу. Вони воювали не тільки зброєю, але й силою слова. З-під їхнього пера вийшла книга «Захист проти тиранів», у ній глибше обґрунтовувалася думка Жана Кальвіна про те, що правитель – гріховна людина спокушувана владою, тому християнським обов’язком є обмеження світської влади задля попередження тиранії та спасіння душі монарха. Це твердження є основою республіканської форми державного правління, демократії і громадянського суспільства. Англійські пуритани під час Громадянської війни відстоювали ці ідеали під керівництвом Олівера Кромвеля. Юрій Немирич був сучасником тих подій, Національно-визвольна війна українського народу відбувалася паралельно з подіями в Англії.

Ці ідеї Юрій Немирич приніс в українську політику. Він всього три роки працював над українським державницьким проектом, але за цей час встиг чимало зробити. Напевно, найголовнішим його здобутком є те, що він знову обернув Україну обличчям до Заходу. Йому був огидний московський деспотизм, власне, як і нам, свідомим нащадкам. Сьогодні українці продовжують справу Немирича з подолання наслідків Переяславської угоди.

* Слід зазначити, що социніанство єретично трактує Трійцю, божественний статус якої заперечується. Але погляд на суспільство, державу і право в них співпадав з кальвіністами, тому їхню діяльність у цій сфері слід оцінювати позитивно.

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In