logo

В УКРАЇНІ 37 МІЛЬЙОНІВ. А ЩО ДАЛІ?

24 січня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Вчора в уряді оголосили приголомшливу інформацію: на території України проживає менше 37-ми мільйонів 300 тисяч людей.

Навіть не враховуючи населення окупованих територій, це занадто мале число. З часів попереднього перепису минуло 19 років і за цей час кількість населення України скоротилася майже на чверть(!) Більш точні дані ми отримаємо після повного перепису вже цього року, однак тенденція очевидна: за останні два десятиліття ми втратили мільйони громадян.

Не потрібно далеко йти, щоб окреслити основні причини катастрофічної демографічної ситуації. Це і низька народжуваність, міграція, висока смертність, окупація частини територій тощо.

Проте якщо дивитися на проблему більш глобально, то на передній план мають вийти причини, які, зазвичай, замовчуються. Висвітлюючи новину про скорочення населення, більшість журналістів говорили про всі можливі фактори проблеми, за винятком основної – тотальної кризи сімейних цінностей.

Вони готові говорити про все (міграція, війна, економічні вимоги до батьків та навіть екологія), минаючи основний і дуже непопулярний для “прогресивної спільноти” фактор – все більше молодих людей не бажають народжувати більше однієї дитини, а чимало з них відмовляються від продовження роду взагалі. Молодь все частіше хоче жити для себе і своїх потреб. Саме тому жодна державна програма з соціальною допомогою при народженні дитини не буде працювати так, як треба, доки батьківство не матиме інформаційної підтримки.

Але якщо звертатися до законодавства, то в нашій країні є ще одна проблема, яка точно не сприяє народжуваності. Лише за офіційними даними МОЗ в Україні за рік зроблено понад 45 тисяч абортів. Це все діти, яких вбили, не давши народитися. Така жахлива практика повторюється з року в рік, а її плоди спостерігаємо в звітах уряду.

Багато людей, коментуючи низький рівень народжуваності вдаються до популярних, але повністю невірних аргументів, мовляв сім’ї не поспішають народжувати дітей (зокрема двох, трьох і більше) лише через економічні проблеми країни. Ця риторика дуже поширена, однак чи це корінь проблеми? За такою логікою в розвинутих економічно країнах має бути справжній бебі-бум.

Але ми цього не бачимо. Француженки, шведки чи бельгійки не поспішають ставати мамами, а чимало з них відмовляються від материнства назавжди. Багатодітність в Західній Європі – ознака вже не власне європейців, а скоріше мігрантів з ісламських сімей, бо це невід’ємна частина їх культури. Тому саме в цьому слід шукати корінь проблеми. Наші цінності й культура набагато сильніше визначають рівень народжуваності, ніж матеріальний достаток.

Зменшення населення – це нагальна проблема України, яка стосується і державної безпеки. Ми живемо на прекрасній землі, але масштабне скорочення кількості людей призведе до серйозних зовнішніх проблем. Нам слід пам’ятати: якщо Україна буде малозаселеною, то нам просто ніхто не дозволить володіти такою територією в центрі Європи.