В 2021 році наука зазнає шаленого тиску з боку «борців за соціальну справедливість» і це відображається в політиці університетів та оцінці діяльності науковців. Нещодавно один з таких прикладів цензури науки трапився у Великобританії. Видання The Telegraph опублікувало інформаційний витік із принципами формування навчальної програми інженерів, який включає критерії, що абсолютно не пов’язані з цим фахом.
Інженерний факультет Шеффілдського університету пропонує своїм студентам, найперше, вивчати і розуміти «глобальне походження та історичний контекст» теорій Ісаака Ньютона, робота над якими здійснювалася з урахуванням вигоди вченого від «наслідків колоніальних епох». Таким чином, університет таврує і принижує видатного фізика, звинувачуючи його тільки в тому, що він міг бути «бенефіціаром колоніалізму», ніби це якось пов’язано із фізикою.
Важко уявити сучасну науку без напрацювань Ісаака Ньютона. Дослідження земного тяжіння, які він провів ще в 23 роки, здійснили революцію в галузі, змінивши уявлення про світ, ще з часів Арістотеля. Вчений першим опублікував напрацювання в теорії світла, часу і кольору. Проте його дослідження стають другорядним, коли у справу вступає політична доцільність і тренд боротьби з європоцентризмом.
Ісаак Ньютон не єдиний в розстрільному списку. Поряд з ним стоять Пол Дірак, П’єр-Саймоа Лаплас та Готфрід Вільгельм Лейбніц. Вина цих вчених полягає у нібито відповідальності за колоніальне минуле, бо колись їм належали акції компаній, які брали участь в колонізації Африки, Азії та Америки.
Ньютон дійсно володів акціями Південноморської компанії, яка торгувала рабами. Але неможливо назвати володіння акціями «вигодою від колоніалізму», бо Ньютон тоді втратив тисячі фунтів стерлінгів і його інвестиція не мала успіху. Навіть коли б він мав прибутки, це аж ніяк не заперечує і не применшує роль вченого в розвитку точних наук. Факт є фактом: внесок Ньютона в науку неоціненний і саме йому належить авторство відкриттів, наслідками яких ми користуємося сьогодні.
«Скасування» Ньютона — це не єдиний і не поодинокий приклад, а частина тенденції проникнення політики ідентичності навіть у точні науки. Минулого року після BLM-протестів абсолютно серйозно велася дискусія щодо расизму в математиці (бо більшість людей, що мають успіх в цій сфері, є білими).Сьогодні простежується конкретний тренд оцінювати будь-яку науку, діяльність чи явище через призму співвідношення рас і ознак інших меншин. Якщо їх представленість слабка, то це стає приводом до аналізу цілої сфери на расизм, сексизм тощо. Все це не лше суперечить здоровому глузду, але й викривляє уявлення про науковість і раціональність.
