logo

У школах Шотландії покажуть виставу з «трансґендерним Ісусом»

7 червня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

Профспілка шотландських педагогів затвердила показ скандальної шкільної вистави, де передбачено зображення Ісуса Христа як трансґендера. П’єсу під назвою «Євангелія за Ісусом, Королевою Небес» планують до показу в рамках шкільних заходів, приурочених так званому «місяцю гордості» та закінчення навчального року. Сюжет п’єси показує історію повернення Ісуса на землю в нас час, але в образі «транс-жінки», яка ділиться хлібом та вином.

Плани профспілки обурили частину батьків та педагогів, серед яких є чимало християн. Вони вимагають скасувати блюзнірську виставу, однак поки що перебувають у меншості. Представник відділу освіти Християнського інституту Джон Деннінг заявив, що вистава зневажає почуття християн: «Ця п’єса навмисно переосмислює Ісуса як транс-жінку і вкладає в Його уста слова, яких Він ніколи не говорив, спотворюючи Його. Це глибоко засмучує та ображає багатьох християн, які насамперед цінують Ісуса та Його вчення».

Вистава про «транс-Ісуса» вже не вперше фігурує у подібному скандалі. В 2016 році її демонстрували в одній із церков (!) Шотландії. Колишній єпископ Рочестера Майкл Назір-Алі тоді навіть мав давати роз’яснення: «З Євангелій цілком зрозуміло, що Ісус є чоловіком, Його мамою є Марія, і Він завжди називає Бога Отцем, тому припущення про інше суперечить християнському вченню».

В даній історії варто звернути увагу на два аспекти. По-перше, істерія довкола «місяця гордості» накрила майже весь Західний світ. Від проведення локальних неформальних заходів це переросло у загальні масові дійства, подібні святкуванню релігійних чи національних свят. Коли відзначення завершення навчального року поєднується із гордістю бути гомосексуалістом, то, напевне, в цьому суспільстві є деякі проблеми.

На жаль, для таких держав, як Великобританія, ЛГБТ-заходи в школах все рідше отримують спротив від батьків чи вчителів. Ця культура дедалі сильніше інтегрується з освітніми програмами й позакласною діяльністю учнів, а тому дитячі вистави чи конкурси малюнків/віршів/творів на ЛГБТ-тематику вже стають звичним явищем.

Друге – це позиція і роль християн. Голос віруючих людей звучить дедалі тихіше, а їх вплив постійно зменшується. Навіть коли вони організовують вуличні демонстрації проти божевілля в системі освіти, то їх голоси, зазвичай, ігноруються. Це пов’язано із зменшенням кількості вірян, що сповідують класичне Біблійне вчення та із закріпленням в суспільній свідомості певних наративів про «боротьбу з дискримінацією».

Разом з цим, варто відмітити ще одну тривожну тенденцію: чимало «християн» абсолютно не проти подібного переосмислення Ісуса Христа. Найчастіше вони належать до позаконфесійних громад і церков, що сповідують ліберальну теологію. Це не випадково, адже саме з неї розпочалося переосмислення божественної природи Спасителя. І хоча церкви, звичайно, не наполягають на трансґендерності Ісуса, однак можна простежити певний тренд на «для кожного Христос означає щось своє».