logo

Трансгендерів допускатимуть до Олімпійських ігор без обов’язкових обмежень показників тестостерону

22 листопада 2021 р. \ оновлено 22 лютого

Біологічні чоловіки зможуть змагатися з жінками на Олімпійських іграх навіть без підтвердження низького рівня тестостерону. Цей висновок випливає із оновлення правил допуску спортсменів до змагань.

Цього тижня Міжнародний олімпійський комітет (МОК) опублікував політичний документ, спрямований на те, щоб зробити Олімпійські ігри «більш інклюзивними для спортсменів-трансгендерів та інтерсексуалів». Згідно з новим документом, тепер дозволяється кожному спортивному керівному органу самостійно «визначати, наскільки спортсмен може мати непропорційну перевагу над своїми однолітками, беручи до уваги природу кожного виду спорту» без обов’язкового допустимого рівня тестостерону в крові.

«Міжнародна федерація, спортивна організація чи будь-яка інша сторона ніколи не повинні тиснути на спортсменів (за критеріями відповідності чи іншим чином), щоб вони проходили непотрібні з медичної точки зору процедури або лікування для відповідності критеріям статі», – йдеться у заяві комітету. Ба більше, якщо завищені показники тестостерону будуть виявлені в ході тестування на допінг, то організатори спортивних заходів не матимуть права відлучити такого спортсмена від жіночих змагань.

Однак керівництво МОК стикається з проблемою. Світова асоціація атлетів відповіла на нові рекомендації, заявивши, що вони не змінюватимуть свої поточні правила кваліфікації, які були прийняті в 2019 році і постановили, що рівень тестостерону спортсменів має бути обмежений до п’яти наномоль на літр, щоб вони могли брати участь в жіночих змаганнях.

Взаємозв’язок між тестостероном і спортивною продуктивністю настільки складний, що олімпійський комітет не може покладатися на показники тестостерону при визначенні відповідності вимогам. Найбільш правильним і логічним кроком було б недопущення до змагань тих спортсменів, чия статева приналежність не вписується в бінарну систему, проте в сучасному світі це не можливо, адже такі дії трактуватимуться як «дискримінація трансгендерів».

У 2015 році вперше для участі трансгендерів у олімпійських змаганнях передбачалося документальне підтвердження рівня тестостерону, близького до жіночих норм. Тепер ця умова скасована і вже скоро ми зможемо побачити чоловіків на п’єдесталах переможці жіночих змагань.

Очевидно, що чоловіки і жінки мають різні фізичні можливості і розподіл спортивних змагань на основі статі є справедливим, щоб всі учасники змагань мали рівні можливості. Але політичні тренди перемагають здоровий глузд, а тому можна забути про об’єктивність і справедливість, бо в рішеннях олімпійського комітету біологія програла суб’єктивним відчуттям ідентичності.

Який взагалі сенс в жіночому спорті, якщо біологічні чоловіки можуть несправедливо отримувати нагороди? Навряд ми отримаємо відповідь на це питання, адже навіть його озвучення вважається трансфобним і радикальним.