Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продовження карантинних заходів до 24 квітня, а це означає, що обмеження у проведенні масових заходів поширюється і на час святкування Великодня, який за православним календарем припадає цього року на 19 квітня.
У голові постає тривожне запитання: «Невже цього року Пасха відміняється?!» Так, ми не зможемо відсвяткувати Великий День у традиційному для нас форматі з походом до храму (чи, якщо хочете, молитовного будинку) та святковою і євангелізаційною програмою у вигляді віршів, пісень та вистав, але це не означає, що ми не зможемо провести цей час по-особливому.
Пропонуємо кілька думок про Пасху, які можуть надихнути зустріти Великдень цього року з максимальною користю:
Перше, що приходить на думку від поєднання слів «Великдень» та «ізоляція», це відзначення першої Пасхи ізраїльським народом у Єгипті. Як ми добре пам’ятаємо, народові було постановлено заколоти ягня, помазати його кров’ю одвірки та мати особливу вечерю лише своєю родиною. У тому випадку, якщо сім’я була геть малою, вона могла розділити урочисту трапезу з кимось ще (Вихід 12:1-13). Саме тієї ночі Бог давав звільнення для ізраїльтян, караючи Єгипет останньою карою. Проте народу було сказано чітко: «А ви, – ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку» (Вихід 12:22). Дуже схоже на сьогоднішню ситуацію з карантином, хоча в нашому випадку рекомендація залишатися вдома є більш тривалою і ми не очікуємо на те, що Бог у цей день когось особливо покарає. Думка, яку хотілося б тут підкреслити, стосується того, що сімейний формат лежить в основі святкування Пасхи і для нас це має особливе значення, тому про це далі.
Пасха передбачалася як сімейне свято. Що саме, окрім їжі, потрібно було робити вдома? Задачею голів родини було розповідати іншим, зокрема дітям, про ті великі справи, які здійснив Господь, вивівши їх з полону єгипетського (Вихід 12:26, 27). Сьогоднішня ізоляція на карантині є слушною нагодою поглибитися у сутність Пасхи, смерті та воскресіння Ісуса Христа, який врятував нас із полону гріха.
Можливо, саме цієї Пасхи варто звернути увагу на тих Ваших рідних, які ще не пережили зустріч з Христом. Зазвичай, Ви б пішли у цей день до молитовного будинку, намагаючись запросити своїх невіруючих родичів із собою, але цього року у Вас є можливість і чудова нагода поділитися Євангелієм з ними, не виходячи з дому.
Також Великдень на карантині може стати гарним приводом для творчості: урізноманітніть свій сімейний молитовний час, додавши певної святковості – заспівайте пасхальних пісень, підготуйте вірші, нехай діти (і, можливо, дорослі) підготують якісь тематичні малюнки та поробки. Іншими словами, спробуйте максимально зробити цей день урочистим, щоб кожен, хто буде поряд з Вами, зміг відчути особливу Божу любов, тріумф якої ми святкуємо на Великдень.
Ми також добре пам’ятаємо історію про те, що у день Свого воскресіння (а це було після Пасхи), Ісус прийшов до Своїх учнів, які зібралися у будинку за зачиненими дверима (Івана 20:19). Учні перебували у страху, але Христос з’явився серед них та сказав їм: «Мир вам!» Це особливе вітання, яке іноді приїдається у нашому християнському спілкуванні і ми не завжди осмислюємо його вагу. Адже Христос покликав нас бути носіями Його миру у цьому світі (Івана 14:27). Цей мир сильніший за усяку тривогу та паніку цього світу. І завдяки цьому миру ми можемо нести служіння примирення людям навколо нас, що і є нашим прямим обов’язком від Господа (2 до Коринтян 5:18). Це примирення ми можемо нести тільки у тому випадку, якщо самі є примирені з Господом, з ближніми та не піддаємося паніці. І навіть за зачиненими дверима ми можемо сьогодні, як ніколи бути поширювачами миру!
Ми звикли у цей день вітати одне одного словами «Христос Воскрес!», на що у відповідь чули «Воістину Воскрес!» Незважаючи на ізоляцію, ми маємо можливість привітати величезну кількість людей навколо нас з цим святом. І тут нехай Бог дасть Вам творчості та чудових ідей. Щонайменше, можна запустити якісь відео-привітання, фото-привітання, флешмоби, щоб поділитися радістю у мережі. Перегляньте свою телефонну книгу та подумайте, кого хотіли б особисто привітати зі святом. Також можна намалювати святковий плакат та повісити його на балконі Вашого будинку чи розмалювати вікна, написавши на них побажання.
Головна ідея у тому, щоб показати, що Церква Ісуса Христа ніколи не була прив’язана до культових споруд чи великих зібрань. Ми можемо радіти і святкувати, незважаючи на те, що змушені обмежити своє переміщення. У цьому є наша сила – що наша віра та радість не залежать від обставин. Можливо, саме це допоможе нам торкнутися тих людей, які так сильно потребують такої віри та радості у своєму житті, хоча до цього вони були закриті для Євангелії.
Ну і зрештою, ідея сидіння вдома у неділю повертає нас до поняття шабату, дня спокою, який присвячений Господу. Грандіозні свята у наших церквах, великі пасхальні євангелізації – це чудово і, дай Бог, ми до цього повернемося. Але цього року ми маємо можливість скористатися ізоляцією, щоб у мирі та спокої міркувати над Божим планом спасіння, над Його любов’ю до нас, тріумфом Ісуса Христа над смертю та Його обіцянкою повернутися знову. Нехай час Великодня цього року пройде з максимальною користю для збудування Вашої віри та віри Ваших близьких.
До Пасхи ще кілька тижнів, тому є ще час подумати, як Ви хочете відсвяткувати її. Поставтеся відповідально до цього планування, адже Кабмін обмежив масові заходи, а для Євангелії нема обмежень! (2 до Тимофія 2:9)
Христос Воскрес!
Ілля Вітченко
