logo

Про роль церкви в білоруських протестах

18 серпня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Вже не перший день ми спостерігаємо за наймасштабнішими протестами в Білорусі. Боротьба наших сусідів із диктатурою сягнула небаченого розмаху: в різних куточках Білорусі люди масово виходять на протестні акції, які об’єднують усі верстви населення: молодь, пенсіонерів, робітників підприємств, священнослужителів, військових тощо.

Участь християн і священнослужителів у подіях останньої декади не є випадковою, але часто консолідуючою. Спротив жорстокості й бажання правди і справедливості є закономірним бажанням віруючих людей.

За останні 10 днів чимало християн разом із священнослужителями взяли участь в протестних акціях. після оголошення сумнівних офіційних результатів виборів президента Білорусі та актів безпрецедентної жорстокості міліції християни різних конфесій провели у Мінську хресну ходу проти насилля. У багатьох храмах і церквах столиці провели служби й молебні за Білорусь.

Досить активну позицію проти фальсифікацій мають низка православних священників, які взяли участь в загальнонаціональному флешмобі за чесні й правдиві вибори. Його ініціював диякон із міста Гродно Дмитро Павлюкевич, який створив плакат із біблійними цитатами, які засуджують фальсифікації та приниження людей. Диякона підтримали священники з Мінська, Гродно, Заславля, Борисова, Ліди, Рогачова й інших міст та містечок.

В Гродно і Жодіно священники виходили на вулицю та ставали перед силовиками і закликали зупинити насилля. Ще в деяких містах вони відкривали храми, де могли сховатися протестувальники від переслідування ОМОНу.

Участь церковних служителів у подіях на білоруських вулицях очікувано мала наслідки. Про перших затриманих священнослужителів стало відомо вже 10 серпня. На другий день протестів у місті Барановичі міліція затримала двох священників (отця Едуарда та Олександра), яким суд присудив 10 і 8 діб арешту (повідомляється, що ці справи детально не розглядали, а вони стали жертвами так званого “судового конвеєра”).

Білоруські єпископи закликали владу негайно звільнити їх, адже “священники і духовні особи всіх конфесій мають право як пастирі бути зі своїм народом, що шукає правди”. Сьогодні, 18 серпня, глава Білоруського католицького єпископату архієпископ Тадеуш Кондрусевич сьогодні звернувся до керівництва МВС Білорус з проханням допускати священнослужителів до затриманих.

З наростанням протестів представники окремих церков та конфесій почали публікувати офіційні заяви і звернення щодо ситуації в державі.Чимало священників та єпископів виступили із офіційними заявими, в яких засудили насилля, тортури, несправедливість, фальсифікації тощо.

На недільному мітингу в Мінську виступив католицький священик Юрій Санько: «Після служби ми прийшли сюди з віруючими, адже це день єдності білоруського народу, це свято. Ми сподіваємось на справедливість на нашій землі. Зараз у Білорусі судять, тут є півмільйона людей. Білорусів ніколи не було так об’єднуватися. Це свято свободи!»

15 серпня Єпископ Об’єднання Християн Повного Євангелія Леонід Вороненко від імені об’єднання звернувся до білоруської влади із відкритим листом, в якому поставив під сумнів офіційні дані щодо результатів виборів, засудив насилля і тортури як аморальні й незаконні дії, висловив вимогу об’єктивного розслідування жорстокості та задекларував підтримку єдності й незалежності Білорусі.

Сьогодні євангельські пастори із міста Брест виступили із спільною заявою: “Ми, як керівники церков, засуджуємо насильство і жорстокість. Закликаємо всіх віруючих об’єднатися в молитві за своє місто і країну. Просимо допомагати постраждалим та їхнім родинам”.

Деякі коментарі священнослужителів звучали ще радикальніше. Наприклад, архієпископ Гродненський Арцемій дуже жорстко розкритикував насильство з боку влади, тих, хто його виправдовує, та наявний режим. Він звернувся до вчителів старшого покоління, які критикували молодих протестувальників: “Вам потрібно стати на коліна, за всі фальсифікації, за брехню, яку ви штовхали нашим дітям! За це БРСМ, за комсомол, за все, що було … атеїстичним”.

Його слова торкаються значно ширших проблем Білорусі, ніж просто події довкола виборів. На відміну від України чи інших пострадянських держав, які відмовилися від комунізму, Білорусь зберегла не лише радянську історичну пам’ять, але й деякі державні організації (як-от аналог комсомолу).

Чимало віруючих людей ще до літніх протестів мали досвід опозиційної діяльності в громадській і політичній сфері. Тут варто згадати політв’язня-християнина Павла Северинця, якого було заарештовано за участь у несанкціонованих мітингах і тому реєстрація кандидатом в президенти була неможливою. Інший опозиційний діяч член євангельської церкви Зьміцер Дашкевич ініціював оборону Куропат – урочища, де в 1937 р. сталінський режим знищив 200 000 білоруських громадян, а яке лукашенковський режим намагався позбавити статусу національного пам’ятника. І Севяринець і Дашкевич багато років провели в тюрмах за свої політичну діяльність. І зараз Павло багато тижнів як ув’язнений і ніхто не знає де він точно знаходиться і який його стан.

В останні дні як ніколи раніше білоруські християни єдність і стійкість в боротьбі за свою державу. Лише сьогодні відбулася об’єднана екуменічна молитва в червоному костелі (в центрі Мінську), на яку зібралися представники різних конфесій, щоб помолитися за Білорусь і недопущення насилля.

Джерела: https://www.svaboda.org/a/30789501.html https://www.svaboda.org/a/30787650.html https://www.svaboda.org/a/30786715.html https://catholic.by/3/news/belarus/12032-zvarot https://credo.pro/2020/08/272212 http://gospel.by/otkrytoe-obrashhenie-episkopa/ https://charter97.org/ru/news/2020/8/9/388725/