В німецькому місті Майнці трапився трагічний випадок. Один чоловік впав біля входу до ресторану і помер за невстановлених обставин. Щоб знайти свідків інциденту поліція незаконно використала дані, зібрані в додатку Luca. Цей застосунок німці використовують для відвідування ресторанів під час пандемії.
Luca записує час, проведений у певному місці, разом із ім’ям, адресою та номером телефону відвідувача, щоб можна було виявляти потенційні контакти з інфікованою людиною. На додаток поширюються суворі правила щодо захисту конфіденційних даних, і, згідно із законом, інформація з додатка використовується тільки в медичних цілях і не може бути доступна державним чи іншим органам та використовуватися в кримінальному переслідуванні. Встановлення Luka в Німеччині є добровільним, проте влада активно популяризувала і спонукала користувачів користуватися додатком.
Після трагедії на сходах ресторану поліція прямо порушила встановлені умови конфіденційності, використавши дані 21 людини, які в час смерті чоловіка знаходилися поблизу. Хоча віднайти свідків його смерті важливо, проте ця ситуація демонструє, настільки просто державні органи можуть отримати конфіденційну інформацію про переміщення особи.
Представники Culture4life (компанії-розробника Luka) заявили, що отримували запити від правоохоронних органів щодо даних користувачів «майже щодня», і що завжди відмовлявся, оскільки не мали повноважень отримувати доступ до інформації про відстеження. Але «у цьому випадку департамент охорони здоров’я, ймовірно, змоделював інфекцію під тиском або запитами поліції та отримав згоду компанії ресторану на надання даних», – повідомили в організації. Таким чином йдеться про змову державних департаментів, фальсифікацію медичних даних і незаконне заволодіння інформацією.
Ця історія набула розголосу, адже європейці не звикли до настільки віроломного нехтування конфіденційністю. Ані поліція, ані прокуратура не мали права займатися збором захищених даних без рішення суду. Ще до впровадження ковід-сертифікатів і їх цифровізації лунали голоси скептиків з побоюванням витоку інформації та можливого зловживання з боку держави.
Ми живемо в цифрову епоху і сучасні технології допомагають виконати певні завдання швидше та зробити життя простішим. Однак збір і зберігання унікальних даних (наприклад, про пересування громадянина, його контакти з іншими людьми та їх тривалість) викликає занепокоєння і для цього є чимало підстав. Державні органи запевняють про безпеку і конфіденційність, а разом з тим самі намагаються обійти встановлені обмеження.
Мобільні додатки із функцією відстеження контактів від початку пандемії активно використовуються в Китаї, Сінгапурі та Ізраїлі, а їх аналоги з’явилися в багатьох європейських країнах. Хоча політики запевняють, що конфіденційна інформація буде використана лише в період пандемії і лише в медичних цілях, однак такі технології і сучасні можливості стеження за пересуванням громадян навряд залишаться у минулому по завершенню пандемії.
Це серйозний виклик для прав і свобод людини, особливо в державах з авторитарними режимами (найперше, в Китаї). На жаль, в контексті подолання вірусної загрози європейські країни нерідко орієнтуються на КНР, піонера в реагуванні на появу нового вірусу, що несе загрозу для цінностей і демократії в Європі (особливо на тлі тренду обмеження свободи слова та віросповідання).
