logo

Європейська рада та Парламент готують перші законодавчі обмеження для штучного інтелекту

20 грудня 2023 р. \ оновлено 22 лютого

За останнє десятиліття соціальні мережі стали важливою складовою життя мільярдів людей. Разом з цим глобалізація і широке використання штучного інтелекту створює нові небезпеки для приватності, свободи та потенційний шкідливий вплив на людину. Європейський Парламент попередньо ухвалив перший пакет законів для всіх держав-членів, які регулюватимуть використання штучного інтелекту. Остаточне голосування відбудеться навесні, а рішення набере чинності з 2025 року.

У чому криється небезпека ШІ саме зараз? Нейромережі можуть використовуватися для дослідження поведінки людини в соцмережах, вивчення її звичок і поглядів (зокрема соціальних характеристик), створення баз даних людей з подібними характеристиками для подальшого маніпулювання інформацією тощо. Також автоматизовані системи можуть бути інструментом поширення фейкових новин і ведення кібервійни, що особливо актуалізувалося в ході російської агресії.

Ідея контролю за використанням і розвитком штучного інтелекту не нова. Європейський парламент взявся розробити флагманське законодавство щодо ШІ і його успішність потенційно може підштовхнути інші держави до подібного регулювання. Це надасть громадянам «кращий захист прав завдяки зобов’язанню розробників систем штучного інтелекту з високим ризиком проводити оцінку впливу на основні права перед запровадженням штучного інтелекту використовувати систему».

Відповідно до запропонованих нововведень, технології ШІ будуть поділені на чотири категорії ризику: неприйнятний, високий, обмежений та мінімальний ризик. До неприйнятних (заборонених) технологій віднесуть системи, які забезпечують когнітивні маніпуляції для спонукання людини діяти певним чином; технології, які можуть заохочувати дітей до небезпечної поведінки; системи соціального рейтингу, які можуть бути засобом дискримінації та біометричні системи ідентифікації, такі як розпізнавання обличчя.

Обмеження для використання нових технологій спричинили обурення і критику з боку керівників стартапів та компаній, які інвестують в експериментальні технології. Наприклад, у France Digitale вважають запропоновані правила «дуже суворими» і закликає законотворців спростити нововведення. Попри обурення технологічних компаній, запропонований проект закону є компромісним, адже попередні вимоги були більш жорсткими. Проте тут слід зазначити, що поступки з боку ЄП не на користь пересічним громадянам, адже спільне рішення включає неповну заборону на розпізнавання облич, а також не забороняє експорт потенційно небезпечних технологій за межі ЄС.

Технології, які використовують ШІ, стали нашою буденністю буквально за кілька років. Для власників соцмереж вони спростили розподіл реклами, дали можливості зробити її ефективнішою, а також стали важливим фактором у передвиборчих кампаніях і штучному формуванню громадської думки. У зв’язку з цим всім людям (особливо християнам) потрібно багато чого переосмислити й бути готовими сприймати ШІ критично та побачити не лише потенційні можливості, але й ризики.