Китай нарощує сили та загрожує Тайваню і безпеці в Азії

Минулого тижня на святкуванні 110-річчя повалення останньої імперської династії Китаю, президент КНР Сі Цзіньпін заявив про бажання «об’єднання» Тайваню з Китаєм: «Возз’єднання нації має бути реалізовано і воно неодмінно буде здійснено». Ця заява викликала занепокоєння, а збільшення військового контингенту біля острова свідчить про готовність Пекіну до рішучих дій. Хоча Сі говорив про «мирне возз’єднання», однак Китай не виключає можливого застосування сили.

Тайвань відокремився від Китаю політично під час громадянської війни в 1940-х роках. Пекін все ще вважає острів частиною своєї території, попри те, що держава має фактичну незалежність з 1949 року. Тоді переможені націоналісти Китаю втекли туди з континентальної материкової частини. Протягом багатьох десятиліть на Тайвані існував свій уряд, конституція і збройні сили, але збереження незалежності було б неможливим без підтримки Заходу і, найперше, США.

В коментарі для журналу Foreign Affairs президент Тайваню Цай Іньвень попередила, що, якщо острів буде приєднано до Китаю, то це призведе до «катастрофічних» наслідків для миру й демократії в Азії. Також вона додала, що хоча Тайвань не прагне конфронтації, але «зробить все можливе, щоб захистити себе».

Провокативні маневри китайської армії та агресивні заяви Сі Цзіньпіна несуть загрозу не лише Тайваню, але й безпеці в регіоні загалом. Якщо США допустять вторгнення китайської народної армії на Тайвань, то військові гарантії і співпраця з Південною Кореєю і Японією нічого не варті.

Доки Китай брязкає зброєю перед Тайванем, на межі з Індією також зростає нестабільність. Як повідомляє TRT World, в кількох точках південно-західного кордону Китаю сталися сутички з індійськими прикордонниками. Хоча конфлікт за деякі відрізки кордону триває давно, але КНР виглядає агресивно, коли майже одночасно провокує територіальні суперечки із сусідами.

В цих процесах позиції США як ключового союзника Тайваню є слабкими. Байден давно виступав за налагодження стосунків з Китаєм і критикував антикитайську політику республіканців. Минулого місяця він досяг домовленостей з Пекіном щодо торгівлі, скорочення викидів та співпраці в боротьбі зі змінами клімату. Очевидно, що Байден прагне відлиги у стосунках між країнами.

Наразі США не підуть на загострення стосунків з Китаєм і Пекін це розуміє. Хоча Америка обіцяє захистити союзників, але поступово втрачає (чи навіть віддає) силу брати на себе «тверді» зобов’язання щодо Тайваню. Після катастрофи в Афганістані міжнародний авторитет Вашингтону похитнувся і якщо демократи продовжуватимуть політику «риторики і попереджень» (як в Україні 2014-го), то остаточно втратять статус світового лідера.