Канадський священник, служитель англіканської церкви Святого Марка в Сент-Джонсі, Роберт Кук виступив на захист тривожної тенденції спустошення церков. Він вважає, що не лише церква є шляхом до духовності і в сучасних умовах переоцінки формату богослужінь в контексті пандемії служителі мають бути більш відкриті до змін та варіативності в прийнятті різної духовності.
За багато років служіння Кук бачив, як швидко відбувалася трансформація підходу вірян до богослужінь, особливо коли почалася пандемія COVID-19. Священнослужитель прийшов до висновку, що люди потребують змін, зокрема в тому, як трактувати і оцінювати духовність.
«Церква — це один з варіантів, які люди можуть вибрати. Але вони не зобов’язані так робити. Деякі люди знаходять духовну приналежність на Сході в східних релігіях або в студії йоги», — сказав він і додав: «Теологія ніколи не полягала лише в тому, щоб думати про Бога».
Слова даного священника трактуються журналістами і вірянами як прогресивна і «зважена» позиція щодо свободи від догматичності і це матиме жахливі наслідки, адже єретичні позиції сприйматимуться широкими масами як прийнятна форма віри.
Роберт Кук виступає за еклектичний і відверто постмодерний підхід до духовності, пристосування церкви до вимог часу так, ніби це не наречена Христа, а компанія на ринку, яка шукає способи переорієнтуватися на потреби клієнта. Звідси єретичний тренд Англіканської церкви щодо відкритості до гендерної теорії і толерантності до гріхів сексуального характеру.
Наразі в середині церкви існують конкретні організації для нормалізації поведінки, яка у всі часи визнавалася гріховною (наприклад, Equal: Кампанія за рівний шлюб в Англіканській церкві проштовхує визнання і підтримку одностатевих шлюбів і зміни статі, повністю викривляючи біблійне вчення оманливими лозунгами про «Бог є любов, тому ті, хто люблять, живуть у Бозі»).
Чому ми зайшли так далеко і коли церкви на Заході звернули не туди?
Коріння цієї та аналогічних проблем криється в ліберальній теології, яка деформувала церковне вчення і призвела до збочення церкви. Ліберальна теологія посягає на основи віри, власне божественні засади християнства, всемогутність Бога, однозначність і непохитність вчення про спасіння, серйозність гріха та багато інших євангельських вчень, які і складають ВІРНІСТЬ Богу.
Ліберальна теологія штовхає вірян до комфорту, а її апологети вже не перше століття намагаються згладити «гострі кути» однозначності трактування християнських доктрин. Найбільше від цього постраждали вчення, які є некомфортними для грішників, спонукають людину до змін, викликають сором і страх (а ми пам’ятаємо, що початок мудрості — страх Божий).
Ліберальна теологія є вираження спроби принести панівну культуру цього світу на територію церкви, позбавити християнство першооснов і сталості. Така церква втрачає сіль, авторитет і дедалі глибше занурюється в нелогічність і стан хаосу, притаманного постмодернізму, з яким ліберальна теологія легко уживається.
- The church will never regain the power it once had, but this minister says that's a good thing | CBC News
- Church must change its position on same-sex marriage | the Guardian
- The Campaign For Equal Marriage in the Church of England – working to allow all couples to marry in church, regardless of their sex or sexuality | cofe-equal-marriage.org.uk
