ГЕНОЦИД КРИМСЬКИХ ТАТАР І ЩО НАМ ПОТРІБНО ПРО ЦЕ ЗНАТИ

18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду кримських татар. Близько місяця, починаючи від 18 травня 1944 року, залізна рука радянської влади вдиралась в оселі мирних громадян, витягала їх назовні та вивозила геть. Але що ми знаємо про цю подію?
 
Підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони СРСР №5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року. В ньому Радянська влада обґрунтувала своє рішення депортації тим, що кримські татари, буцімто, були колабораціоністами та виступали на стороні нацистів. Автори документа зазначали: «кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами над радянськими партизанами та допомагали німецьким окупантам в організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство». Після подібних слів керівництво вважало депортацію обґрунтованою.
 
Автори не зважали на те, що багато з кримських татар служили в армії, і ще багато виїхали з півострова на час війни. Комуністам треба було негайно русифікувати півострів — і зробити це, скориставшись вразливістю людей і тим, що світова спільнота сфокусована на війні.
 
Для проведення операції були залучені війська НКВС, понад 32 тисяч людей. Ніхто не попередив кримських татар про виселення. Від ранку 18 травня військові вривались в будинки, з криками й погрозами виганяючи жителів з дому. Їм давали від кількох хвилин до півгодини на збори, примушуючи брати лише найнеобхідніше, якщо вони встигали. Спроби показати документи чи дозволи сприймалися з насмішкою. Після цього кримських татар саджали у вантажівки та везли до залізниць. Були випадки що тих, хто вчиняв супротив, розстрілювали на місці.
 
Під час етапування до місць поселення багато кримських татар загинуло. Їхні тіла або зовсім не хоронили, або робили це поруч з залізницею. За цей час було переселено понад 180 тисяч кримських татар. Людей вивозили на територію Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Уралу, Марійської АРСР.
 
Через нестачу харчів, погіршення здоров’я, труднощів в адаптації на новій території, загинуло 46.2% кримських татар.
 
Після примусового переселення близько 20 тисяч кримських татар спробували повернутись додому. Приїхавши, вони знайшли чужих людей у своїх будинках, які не воліли виїжджати. Це стало важким викликом, і лише частині з них вдалось оселитись знову в Криму.
 
Лише 12 листопада 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою депортація кримських татар у 1944 році визнається геноцидом.
 
Російська влада знищує кримських татар у всіх формах свого існування. Як Російська Імперія, вона анексувала Крим в 1783 році та репресіями змусила третину кримських татар тікати на інші території. Як Радянський Союз, вона депортувала майже всіх кримських татар, знищуючи їхню культуру та спогади. А як Російська Федерація, вона анексувала у 2014 році Крим і продовжує тиснути на залишки кримських татар через звинувачення у терористичній діяльності та сепаратизмі.
 
Для нас це можливість побачити, що якої б форми не набувала російська влада, її амбіції та методи лишаються незмінними. Кримські татари потребують в допомозі, розголосі інформації про ці події та захисті від репресій. Російський народ потребує в наших молитвах, а влада — покаянні за свої вчинки. І серед них, за 1944 рік.
 
Джерела:
http://euromaidanpress.com/2016/05/18/survivors-of-crimean-tatar-deportation-tell-their-stories-videos/
https://bykvu.com/ua/mysli/66431-10-faktov-o-deportatsii-krymskikh-tatar-kotorye-sleduet-pomnit/
 
Джерело картинки: Ukrinform
Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In