19 вересня 1862 року у польському Каліші народився Юліуш Бурше, пастор і єпископ лютеранської (євангельсько-аугсбургської) церкви в Польщі, один з тих, хто засудив гітлерівський режим і активно виступав за незалежність своєї країни.
Народився Юліуш в сім’ї пастора, закінчив гімназію у Варшаві, після чого вивчав теологію у Дерптському університеті. У 22 роки був висвячений на священика, а в 1904 році, за згодою російського царя, став суперінтендантом лютеранської церкви Королівства Польського.
Під час Першої світової війни був змушений емігрувати, але в 1918 році повернувся на свою посаду глави лютеранської церкви і увійшов у новостворений польський уряд. У відродженій Польщі в березні 1922 року знову був обраний суперінтендантом лютеранської церкви. Вів активну проповідницьку і організаційну діяльність, заснував і видавав дві євангельські газети. У 1930 році став почесним доктором Варшавського університету.
Напередодні Другої світової війни, в 1936 році, видав спеціальний маніфест до євангельських віруючих, в якому засудив нацизм і гітлерівську ідеологію. Хоча єпископ Бурше мав німецьке коріння, своїм ревним і патріотичним життям створив зразок поляка-євангеліка, який завзято підтримував польську державність.
1 вересня 1939 року, після нападу Німеччини на Польщу, засудив гітлерівську агресію і висловив надію, що після поразки нацистів ці землі повернуться до Польщі. 3 жовтня був заарештований в Любліні та, пройшовши через катівні гестапо, опинився в концтаборі Заксенгаузен.
Бурше відкинув всякі пропозиції прийняти німецьке громадянство, залишившись поляком. Славний лютеранський єпископ загинув в концтаборі приблизно 20 лютого 1942 роки, не зламавшись під тортурами нацистів. Пам’ять цього польського патріота і щирого євангельського віруючого до теперішнього дня вшановується в Польщі.
