16 жовтня 1555 року були спалені Хью Латімер та Ніколас Рідлі, двоє з трьох так званих Оксфордських мучеників.
Хью Латімер народився близько 1485 року у родині багатого фермера з Вустерширу. Освіту священика отримував у Кембриджі, коли там почали з’являтися перші реформаційні впливи. Під час свого захисту з теології він критично розглядав книги німецької Реформації. До живої віри Хью прийшов через свідоцтво студента Кембриджа Томаса Білні, який мав можливість ознайомитися з текстом Нового Завіту, виданого Еразмом Роттердамським.
Ставши священиком, Латімер почав проповідувати у дусі Реформації. На допомогу англійським реформатором з’явився Новий Заповіт англійською мовою, виданий Вільямом Тіндейлом. Хоча за його зберігання і поширення загрожувала смертна кара, все ж біблійне слово поширювалося по країні.
Саме Білні, який свідчив Латімеру, став першим мучеником, який був спалений за свою віру в серпні 1531 року. У жовтні 1536 року у Європі був схоплений та спалений Тіндейл. Хью Латімер у 1530 році став королівським капеланом і тому мав певну схильність та захист з боку короля Генріха VIII. У 1535 році король посприяв тому, що Латімер став єпископом Вустерським. Однак коли король почав примушувати всіх священиків триматися католицького віровчення, Латімер виразив свою незгоду і був заарештований.
Зі сходженням на престол Едуарда VI у 1547 році єпископ був звільнений і став активно проповідувати реформаційне вчення. Паралельно з цим Кранмер та Рідлі здійснили перегляд вчення церкви.
Ситуація знову кардинально змінилася у 1553 році, коли після раптової смерті короля трон посіла католичка Марія Тюдор, яка вчинила розправи над реформаторами, за що увійшла в історію як «кривава Мері». Понад 300 прихильників Реформації були вбиті, і одними з перших були заарештовані та спалені Хью Латімер та Ніколас Рідлі, а незабаром заарештований також і архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер.
Коли запалили полум’я, Латімер вимовив свої знамениті слова: «Не бійся, учителю Рідлі, будь мужнім; у цей день, з ласки Божої, ми запалимо в Англії таку свічку, яка ніколи не згасне». Дійсно, смерть не змогла знищити справу відновлення англійської церкви і суспільства, – незабаром на Англію чекала «Славна революція» і перемоги пуритан на чолі з Олівером Кромвелем.