logo

15 жовтня 1622 року народився Магнус Габріель Де ля Гарді, шведський державний і військовий діяч

15 жовтня 2017 р. \ оновлено 22 лютого

15 жовтня 1622 року народився Магнус Габріель Де ля Гарді, шведський державний і військовий діяч.

Магнус був старшим сином з чотирнадцяти дітей відомого шведського фельдмаршала Якоба Де ля Гарді. Магнус отримав хорошу домашню освіту, потім закінчив Упсальський університет і продовжив навчання у Франції та Нідерландах, після чого вивчав військову справу у Швеції під керівництвом маршала Густава Горна.

Де ля Гарді був одним з найбільш впливових і багатих людей Швеції. З 1647 року стає членом Королівської ради Швеції і займає одразу три з п’яти вищих посад у Швеції – Найвищого скарбника, канцлера та судді королівства, а також очолює генерал-губернаторство у Лівонії.

Де ля Гарді був одним з головних воєначальників шведського війська під час «Потопу», коли шведське військо зайняло значну територію Речі Посполитої. Він же був і серед тих, хто підписував Кейданську унію з гетьманом Великого князівства Литовського (ВКЛ) Янушем Радзивіллом про приєднання ВКЛ до унії з Швецією, замість попереднього союзу з Польщею, з метою захисту від московської агресії. Від імені короля Швеції вручив Янушу Радзивіллу орден імені Ісуса – головну шведську нагороду. Подарував Кейданському лютеранському збору дзвін з латинським написом «Від друзів Швеції друзям Литви на пам’ять про договір у Кейданах».

Магнус Де ля Гарді увійшов у історію і як один з найбільших меценатів шведської науки та культури. При ньому у Швеції вперше в Європі почали піклуватися про збереження архітектурної спадщини шляхом її консервації.

За підтримки Де ля Гарді нові протестантські церкви були зведені в ряді міст Лівонії, у сучасній Естонії. Відомий також тим, що у 1669 році передав у дар Упсальському університету свою колекцію рукописів, серед яких був Срібний кодекс (Codex Argenteus) – переклад Євангелія на готську мову, виконаний у IV-VI столітті єпископом Вульфілою.