13 листопада 1504 року народився ландграф Філіп з Гессену, найбільш ревний прихильник Лютера і Реформації серед німецьких князів, засновник першого протестантського Марбурзького університету і лідер Шмалькальденської ліги.
Цікаво, що коли Філіп вперше зустрів Лютера на Вормському соборі 1521 року йому було всього 17 років, але він уже був володарем і керівником своїх земель. Його вразила особистість Лютера, але він мало цікавився справами віри. У 1524 році він ближче знайомиться з протестантизмом під час зустрічі з Меланхтоном. Філіп Гессенський допоміг зупинити селянську війну, перемігши Томаса Мюнцера в битві під Франкенгаузеном.
У 1526 році він дозволяє на Шпаерському рейхстазі виступати протестантським проповідникам, а наступного року засновує перший протестантський університет у Марбурзі, як майданчик для розповсюдження поглядів протестантських богословів. На Другому Шпаерському соборі в 1529 році імператор зневажливо ігнорує особу Філіпа Гессенського, але той бере активну участь у підготовці Шпаерської протестації князів, які прийняли Реформацію.
Філіп робить спробу помирити позиції Цвінглі та Лютера, запрошуючи їх на розмову, що отримала назву Марбурзького диспуту. А у 1531 році Філіп стає ініціатором і лідером створення Шмалькальденської ліги – союзу протестантських князів і вільних міст з метою захисту свого права на віру. Саме на прохання Філіпа Гессенського Мартін Буцер намагався знову об’єднати різних протестантських богословів через Віттенберзьку згоду 1536 року.
Можна стверджувати, що Філіп зіграв одну з ключових ролей для того, щоб табір Реформації не був поділений, але виступав одним фронтом. Це дозволило Шмалькальденському союзу приєднати нових членів і стати впливовим чинником тодішньої європейської політики, давши країнам, які прийняли євангельську віру кілька десятиліть для становлення.
Слабкістю Філіпа стало бажання одружитися вдруге, через що зіпсувалися його стосунки з Лютером і деякими іншими князями. У 1547 році він був заарештований за наказом імператора і звільнений тільки через п’ять років. Після повернення до правління він прагнув примирити між собою протестантів і католиків, лютеран і реформатів.
Закінчилося життя Філіпа в 1567 році, проте його роль у захисті Реформації складно переоцінити.
