1 грудня 1577 року королева Англії Єлизавета І присвоїла лицарський титул серу Френсісу Волсінгему (Francis Walsingham), знаменитому дипломату і королівському секретареві.
Френсіс народився близько 1532 року в Чизлхерсті графства Кент у заможній протестантській сім’ї Вільяма Волсінгема і Джойс Дені. У 1548 році він стає студентом Королівського коледжу в Кембриджі, мандрує по Європі і вивчає юридичні науки.
Через прихід до влади католички Марії Тюдор він знову вирушає до Європи, де вчиться в Базелі і Падуї. Під час правління протестантки Єлизавети І у 1558 році Френсіс повертається до Англії і обирається до парламенту. У 1570 році за завданням королеви він проводить переговори з французьким королем, захищаючи гугенотів. Від цього моменту він став англійським послом у Парижі. У 1582 році він стає свідком кривавої ночі святого Варфоломія, що зміцнює його протестантську віру. Він використовує свою резиденцію для порятунку протестантів, серед яких виявився і англійський поет Філіп Сідні.
Після повернення в 1573 році до Лондона, Волсінгем стає королівським секретарем, який багато робить на своїй посаді, щоб викривати різні заколоти проти королеви і гарантувати їй безпеку. Зокрема, ним була викрита змова Марії Стюарт проти королеви. За таке віддане служіння Єлизавета І нагородила його лицарським титулом.
Його вплив на цьому не закінчувався. Волсінгем надавав фінансову підтримку навколосвітній подорожі Френсіса Дрейка, реорганізував англійський флот і опікувався постачанням сучасної зброї для війська, що допомогло Англії вистояти у протистоянні з Іспанією. Маючи гарну впливовість на політичній арені, він прагнув підтримувати своїх одновірців у Нідерландах, які боролися проти Іспанії. Маючи багато знайомих у різних країнах, Волсінгем створив розгалужену систему розвідки, що допомагало заздалегідь знати плани противника, гарантуючи безпеку Англії.
Смерть Волсінгема у 1590 році стала великою радістю для іспанського короля. Багато англійців вважають, що Волсінгем належав до славної протестантської інтелігенції (Філіп Сідні, Едмунд Спенсер, Джон Ді), що почала англійське національне відродження.
