Білий – не дорівнює расист. Чому?

Ану, на коліна, расисте! З моменту смерті Флойда, Америка здригалась від тупоту ніг обуреного натовпу мітингувальників руху Black Lives Matter та їх радикально налаштованих союзників. Головним ворогом мітингувальників стали правоохоронні органи та представники білої раси. Вони переконували білих ставати на коліна і каятись за рабовласництво, а правоохоронців погрожують позбавити фінансування. Хвиля цих мітингів перетнула Атлантичний океан та захопила низку європейських країн, де схожі ідеї звучали в Лондоні, Парижі, Берліні. До України, яка напружено слідкує за подіями в Європі, ця хвиля ледве дійшла, лиш струсонувши соціальні мережі деяких активістів, і затихла. Але оскільки такі ідеї ставлять діагноз світовим трендам, під впливом яких знаходиться Україна, варто розібратися у цьому.

Дерил Маккарті – теолог, віцепрезидент академічних програм та стратегії Форуму Християнських Лідерів, лектор. Ставши свідком цих мітингів та спантеличення мовчазної більшості, він написав на своїй сторінці кілька ідей, які можуть бути корисними й нам. Наводимо для вас короткий виклад його тез.


Те, що я білий, не означає, що я винен у расизмі.

На початку громадянської війни мій прадід Каллахан Крейтон Маккарті покинув свій будинок у штаті Міссурі. Цей штат був рабовласницьким. Чотири жахливі роки він бився як солдат Союзу, відстоюючи право, щоб усі були вільними. Він ризикував своїм життям за свободу рабів.

Я пишаюся своїм прадідом. Я радий, що він це зробив, але це його перемога, а не моя. Це було його рішення, а не моє. Я особисто не маю заслуги за його вчинок.

З іншого боку, якби він боровся за армію Конфедерації – як це зробили 40 000 інших людей у ​​штаті Міссурі – це також не зробило б мене винним. Якби він боровся за рабство, це не зробило б мене, Дерила Маккарті, расистом або гнобителем темношкірих.

Я не отримую заслуги за добрі вчинки своїх предків, і я не винен у гріхах своїх предків. І так з кожним.

В Біблії, книзі пророка Єзекіїля 18:20, написано: «Той, хто згрішив, той мусить умерти. Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати. Праведність зостанеться з праведним, а гріховність із грішником».

Кінець дебатів! Перед Богом, і згідно з законом, я несу відповідальність лише за свої гріхи.

Так само, як кожна людина недосконала, так і кожна раса. Жодна раса не може претендувати на невинність або кращість. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої (Рим. 3:23).

До чого це? Я глибоко переймаюся кричущою нечесністю, яку пропагують основні засоби масової інформації та організації, такі як Black Lives Matter. Вони звинувачують білих за рабство і наслідки рабства. Однак ми маємо пам’ятати один простий факт: африканці стали рабами, оскільки їх продавали інші африканці. Продавати людей власного народу в рабство і рабовласництво – дві сторони однієї монети. Чи повинні афроамериканці вимагати покарання за гріхи своїх предків в Африці, які продавали власний народ у рабство? Ні, звичайно, ні.

До громадянської війни понад тисяча вільних темношкірих людей володіли 20 000 темношкірих рабів. Чи несуть афроамериканці відповідальність за гріхи інших темношкірих предків? Це нісенітниця.

А як бути з представниками корінних американських племен, які тримали щонайменше 8000 темношкірих рабів? Як пояснила моя дружина Тері Маккарті у своєму подкасті, темношкірі раби, котрих утримували корінні американці, не були звільнені після громадянської війни. Племена вимагали автономії та не звільняли своїх рабів до 1930-х років. Цікаво, що ніхто не говорить про вільних темношкірих рабовласників, або корінних американських рабовласників. Думаю це тому, що це зашкодить аргументу про «привілей білих».

Звинувачувати людей за минулі гріхи та злочини її раси, є просто іншою формою расизму. Це називається теорією критичної раси, яка, на жаль, була затверджена Південною Конвенцією баптистів минулого літа, і її підтримує все більша кількість так званих євангельських християн.

Якщо я припускаю, що ти погана людина через твоїх предків, то я расист. Адже судити когось за їх расою, і є, по суті, расизмом. І неважливо, чи ти Чорна Пантера чи член KKK; чи ви фанатик Black Lives Matter або прихильник апартеїду; чи ви лівий неомарксист, чи скінхед – це все базується на неправильних речах. Цитата Мартіна Лютера Кінга-молодшого досі актуальна: «Я мрію, що мої четверо маленьких дітей одного дня будуть жити в країні, де їх будуть судити не за кольором шкіри, а за змістом їх характеру». Це справедливо і для білих.

Якщо ви точно знаєте, що ви не расист, не дозволяйте, щоб церковні лідери, ліві зі своєю руйнівною програмою або фальшиві медіа заманювали вас у помилкове почуття провини. Як не дивно, коли проковтуєш цю брехню, виникає дивна ейфорія. Це призводить до відчуття самоправедності, яка сама по собі є гріхом. Гордість «просвітництва» – це, мабуть, найгірший вид гордості.

Але ось хороша новина: в Америці, як і в більшості західних країн, ви не є винні в тому, що робили ваші предки або навіть у тому, що робили ваші батьки. Ви відповідаєте лише за власні злочини.

І ця хороша новина походить з Біблії. Ми всі в одній расі – людській. І в Христі наша особистість базується не на нашому кольорі шкіри, а на вірності нашого серця Тому, хто створив усіх. Справжня вірність Христу руйнує расизм, але ще важливіше, вірність Христу приносить істину і допомагає нам відрізняти істину від брехні.

Дерил МакКарті проводить лекцію у Києво-Могилянській Академії. Джерело: сторінка Daryl McCarthy

Істина перекладає на мене тягар – не повторювати гріхи моїх предків, а каятися за мої гріхи. Чи існує расизм у США? Так. Це відбувається тому, що де б не загинули люди, там були якісь упередження.

Але важливо пам’ятати про все, що Америка зробила, щоб заявити: «Це неправильно» та виправити кривди минулого. Наша нація не тільки наполегливо працювала над змінами, але фактично зробила ці нечестиві дії незаконними. Ми припинили рабство. Ми зупинили Джима Кроу. Ми закінчили з сегрегацією. Ми ініціювали позитивну дискримінацію (заходи щодо надання переважних прав або привілеїв для певних груп – прим. ред.). Ми затвердили 14-ту поправку до Конституції. Ми обрали темношкірого президента на два терміни. З цієї причини люди з усіх куточків світу хочуть приїхати до Америки.

Мені шкода тих, хто постраждав через свою расу. Це неправильно. І я буду боротися з расизмом, коли та де я його бачу. Але я не буду нести провину в расизмі чи дискримінації, і ви не повинні.

Над матеріалом працювала Дарина Ребро

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In

Отримуйте найсвіжіші матеріали на імейл!

* indicates required