Рівно 25 років тому Україна приєдналася до Ради Європи — міжнародної організації, за участю 47 держав Європи та Євразії. Повноправне членство ми набули лише 9 листопада 1995 року, хоча частково брали участь в роботі організації з 1992 року.
На етапі підготовки вступу до Ради Європи Україна пройшла багато етапів. Депутати Верховної Ради не один рік працювали як на узгодженням до стандартів РЄ вітчизняного законодавства, так і над розробкою деяких європейських актів (наприклад, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин). Вирішальним кроком на шляху до вступу була експертиза Венеційською комісією («За демократію через право») українських законів та статей чинної Конституції на відповідність до норм РЄ,
Кульмінацією процесу набуття членства в Європейській комісії стало засідання Комітету міністрів (жовтень 1995), де, спираючись на висновки Венеційської комісії, Україну було запрошено долучитися до Ради Європи в якості 37 члена. Офіційна церемонія відбулася 9 листопада того ж року. Тоді ж представники РЄ та України підписали програму дій щодо реформування правової системи та місцевого самоврядування.
В компетенції Ради Європи досить багато напрямків роботи. Це, найперше, правозахист, а також дотримання верховенства права, захист навколишнього середовища, запобігання злочинності, підтримка мовних прав національних меншин, захист демократії, розв’язання спільних для Європи проблем тощо.
Членство України в Раді Європи не має прямого зв’язку з Європейським Союзом, бо долучення до останнього вимагає значно сильнішої інтеграції, політичної волі та досягнення певних економічних та соціальних показників.
Рада Європи має давнішу історію, ніж Європейський Союз. Її створення було обумовлене післявоєнним облаштуванням Європи та світу, що вимагало особливої співпраці між європейськими державами. Проте світ змінювався, а разом з ним і міжнародні організації та їх пріоритети.
За останні десятиліття Рада Європи, як і Європейський Союз та ООН, суттєво змінили свої ціннісні орієнтири та напрямки діяльності. Саме тому вплив Ради Європи на Україну має чимало негативних сторін. За останні п’ять років РЄ разом з посольством Швеції та Нідерландів профінансували дуже багато проектів, які стосуються українських внутрішніх питань та лобіювання явищ, які далеко не завжди відображають інтереси українців. Медіа та неурядові організації отримували щедре фінансування від Ради Європи на проекти щодо лобізму та популяризації ідей, що суперечать християнським цінностям та взагалі здоровому глузду.
Негативні аспекти впливу РЄ на Україну завжди оформлені в позитивні формулювання, критика яких часто виглядає незрозумілою для багатьох людей. Причину цього можна шукати в переписуванні та новій інтерпретації термінів і явищ, які породила саме християнська цивілізація (перш за все, це стосується прав людини, рівності, недискримінації).
Приєднання України до Ради Європи було кроком назустріч прозахідного курсу (що є позитивним фактом). Однак на даному етапі існування самого Заходу українці зіштовхуються з багатьма викликами, пов’язаними з необхідністю критичного осмислення узгодження явищ сьогодення та правдивих фундаментів, на яких століттями будувалася Західна цивілізація.
