4 серпня 367 року імператором західної Римської імперії став 8-річний Граціан, якого вважають першим дійсно християнським імператором, оскільки він відмовився від язичницького звання «верховного понтифіка». Життя Граціана дуже незвичайне, воно закінчилося через бунт Магна Максима і вбивства, коли імператору було всього 26 років. Але за своє коротке життя Граціан багато чим запам’ятався в історії.
Народився він в сім’ї римського трибуна і воєначальника Валентиніана, який у 364 році був проголошений військом імператором. Маючи слабке здоров’я і піклуючись про збереження імператорської влади в сім’ї, Валентиніан спочатку призначає семирічного сина Граціана консулом, а 4 серпня 367 року робить його співправителем римської імперії з титулом августа, тобто повноправним главою імперії. Валентиніан віддав сина на виховання римському поетові Авсонію і став брати його з собою у військові походи, щоб навчати майстерності управління державою і армією.
У 374 році 15-річного Граціана одружили з Констанцією, дочкою попереднього імператора. Місцем їхнього проживання і резиденцією Граціана стало німецьке місто Трір, який мав славу «північного Риму».
Імператор Валентиніан помер, коли його синові Граціану було всього 16 років. Частина армії підняла бунт і оголосила своїм імператором зведеного молодшого 4-річного брата Граціана Валентиніана II. З дитинства Граціан був досить благочестивим хлопцем і замість того, щоб жорстко відреагувати на це, погодився на те, щоб брат став співправителем, і жив з ним в злагоді і любові. Граціан взяв під контроль армію західної Римської імперії і правив в Галлії, Іспанії та Британії. Після смерті свого дядька Валента, правителя східної Римської імперії, Граціан призначив його наступником воєначальника Флавія Феодосія, який стане відомий як імператор Феодосій Великий, останній імператор єдиної Римської імперії.
У цей час Граціан переносить свою резиденцію в Медіолан і його духовним наставником стає єпископ Амвросій. Саме цей священик і проповідник зможе привести до Христа Августина Аврелія, а пізніше буде відмовляти у прийнятті причастя самому імператору Феодосію, поки той не покається за своє жорстке придушення повстання солунян.
Під час правління Граціана християнство зміцнилося серед жителів імперії. Під впливом Амвросія Граціан став захисником Нікейського символу віри і виступив із засудженням аріанства, яке не визнавало божественність Ісуса і Трійцю. Він відмовився від запропонованого римськими жерцями титулу «верховного понтифіка», вважаючи цей титул язичницьким і таким, що не відповідає християнському вченню. У 381 році він наказав винести вівтар і статую Перемоги з будівлі римського сенату і припинив державну підтримку язичницьких релігій. Листи Граціана до Амвросія показують щире прагнення імператора самому розібратися в найважливіших питаннях віри.
Граціан багато зробив для поширення і закріплення християнства на території Римської імперії, а за правління його наступника Феодосія християнство буде визнано державним віросповіданням. Життя Граціана закінчилося у 26 років, але він залишив після себе добру пам’ять. Його вважали «стриманим щодо їжі і сну, вина і тілесних насолод» і «повним усякої чесноти».
