36 біблійних висловів, що увійшли в українську мову

Як Адамові діти, ми пізнаємо одне одного по плодах, несемо свої важкі хрести, жнемо те, що посіяли, стукаємо — щоб нам відчинили. Ми на сьомому небі, коли живемо, як сіль на землі, а ті, хто живе, як Хома невірний, часто стають сліпими поводирями сліпих. Ми намагаємось не бити око за око, щоб не нести Каїнову печать на собі, а любити одне одного.

Як вам написане? Цей абзац складається з 12 українських біблійних фразеологізмів. Це абсолютно розмовна мова і, попри глибоке походження, ми навчені швидко виловлювати з вислову сенс. І таких висловів в українській мові дуже багато, вже не кажучи про похідні, та вигуки, як-от «слава Богу!», а також тих, які стосуються історії християнства, на кшталт, фразеологізму «Варфоломіївська ніч» (жорстока розправа).

Від хрещення Русі 988 року церква була, у більшій чи меншій мірі, частиною суспільних процесів, освіти та дозвілля українців. Це одна з основних причин чому в 1863 р. Валуєвський циркуляр забороняв публікацію релігійних, навчальних і освітніх книг, а Емський указ 1876 року підсилив ту заборону. Адже в домі пересічного українця не обов’язково були художні книги, але були релігійні — Євангелія, Пісенники тощо. Тому не дивно, що навіть нині носії української мови часто вживають релігійні вислови.

Представляємо список з 36-ти фразеологізмів, які потрапили до нас з Біблії:

Агнець Божий — безвинна жертва; покірлива людина. Івана 1:29: «Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає».

Адамове ребро — Єва; жінка. Буття 2:21: «Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом».

Адамові діти — нащадки першої людини Адама, рід людський. Буття 5:4: «Віку ж Адамового, після того, як народився Сет, було 800 років, і породив він інших синів і дочок».

Альфа та Омега — початок і кінець чого-небудь; головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь. Вислів походить зі слів Бога, в книзі Об’явлення 21:6: «І сказав мені: «Сталося. Я — Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя».

Берегти як зіницю ока — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь. Давид звертається до Бога в молитві про захист, книга Псалмів 17:8: «Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх».

Бути на сьомому небі — радіти, бути задоволеним. Вислів про сьоме небо пішов з однієї з течій юдаїзму. Відповідно до їхньої інтерпретації, Бог створив Всесвіт із семи небес. Кожне з цих небес можна знайти в різних книгах Старого Заповіту. Сьоме небо — це місце, де знаходиться Божий трон. Відповідно, бути на сьомому небі означає досягнути вершини та бути біля Бога.

Вавилонське стовпотворіння — метушня, безладдя, гармидер, галас. Вислів йде з історії про Вавилонську вежу, Буття 11:9: «Тому то названо його Вавилон, бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі».

Випити чашу свою — перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі. Це вислів з молитви Ісуса в Гетсиманському саду перед стратою, Лука 22:42 «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!».

Вовки в овечій шкурі — лицемірні люди, які під маскою доброзичливості приховують злі наміри. Матвія 7:15: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині є вовками хижими».

Голос волаючого в пустелі — попередження, прохання, що залишається без відповіді, без уваги. Це опис служіння Івана Хрестителя, Івана 1:23: «Промовив: «Я — голос волаючого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав».

Гідний плід покаяння — глибоке покаяння, помітне одному лише Господу. Луки 3:8: «Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння».

Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. Цей вислів пішов з опису служіння Ісуса, який став перепоною для тих, хто Його не прийняв, 1 Петра 2:7-8: «Вам, отже, що віруєте, — честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, — він став головним на углі каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені».

Кара Божа — несприятливі життєві обставини, які настають безпосередньо після поганого вчинку, або пізніше. Цей вислів пішов від історії про 10 кар Божих на Єгипет, коли Фараон заборонив вивести євреїв і жорстоко до них ставився, Вихід 6:6 «Тож іди, скажи синам Ізраїля; Я – Господь; я виведу вас із невільницької праці єгипетської, я вирятую вас із їхньої неволі, я спасу вас простягнутою рукою і великими карними присудами».

Каїнова печать — братовбивчий злочин. Буття 4:8 «І сказав Каїн до Авеля, свого брата: «Ходімо-но в поле». І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його».

Кидати перла свиням — говорити марно, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Матвія 7:6 «Не давайте священне собакам, ані не кидайте перл ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли».

Книжники й фарисеї — лицеміри, які вчать інших, як треба жити, але самі свідомо чинять беззаконня. Матвія 23:13: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти».

Козел відпущення (цап відбувайло) — людина, на яку постійно звалюють чужу провину; яка незаслужено несе відповідальність за гріхи інших. Левіт 16:9: «І приведе Арон козла, що на нього випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх, а козла, на якого випав жереб для Азазела, поставить живого перед Господом, щоб справити на нім покуту і потім пустити його Азазелові в пустиню».

Манна небесна — несподівані життєві блага, щось бажане, легкодоступне. Коли євреї були в пустелі та потребували їжі, Господь благословив їх манною, яка падала з неба, Вихід 16:31: «І назвали сини Ізраїля це манна; була вона схожа на коріяндрове сім’я, біла, а смак її, як у медівника».

Не судіть – і судимі не будете — осудження інших людей призведе до того, що ти будеш осуджений за ту саму помилку, Матвія 7:1-2: «Не судіть, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють».

Невсипуще око — людина, яка пильно слідкує за кимось, турбується, не пропускає небезпеки. «О ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує». Псалом 121:4-5.

Нести свій (важкий, тяжкий) хрест — терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Матвія 16:24: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною».

Обітована земля — заповітна мета, мрія. Сталий вислів на опис краю, що Бог пообіцяв Аврааму, Ісаку та Якову, Буття 12:1: «Господь сказав до Аврама: Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу».

Око за око, зуб за зуб — уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу; відплата тим самим; принцип таліону. Повторення Закону 19:20-21: «А інші те почувши, боятимуться і вже не будуть коїти такого зла серед вас. Око твоє нехай буде безжалісним: життя за життя, око за око, зуб за зуб, нога за ногу».

Умити руки — ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність. Матвія 27:24 «Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите».

Перековувати мечі на орала — роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів. Книга Ісаї 2:4: «І Він судитиме народи, буде розсуджувати людей багатьох; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати».

Підставити ліву щоку — відповісти добром на зло; не провокувати насилля; пробачити. Матвія 5:38-40: «Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб. А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ».

Пізнавайте за плодами — людину варто оцінювати за результатами її життя, поведінки, радше ніж вірити першому враженню. Матвія 7:16 «Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?».

Розіпни, розіпни його! — вислів, що символізує мінливість натовпу. Спочатку люди готові лестити та хвалити, а потім раптово зненавидіти. Так було з Ісусом, якого зустріли в Єрусалимі з вигуками: «Осанна!», а потім вже на суді волали: «Розіпни!». Луки 23:21: «Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову. Та вони закричали: «Розіпни, розіпни його!».

Скарби земні й скарби небесні — матеріальні речі поступаються вічним і духовним цінностям. Матвія 6:19-21: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце».

Скорчити Лазаря — прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним. У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав коло воріт багача і радий був крихтам, що падали з чужого столу. У розмовній мові сенс історії був втрачений, замість співчуття до Лазаря, вислів став негативною оцінкою неправдивої людини.

Сліпі проводирі сліпців — вислів на опис людей, які не мають здорового глузду або знань, проте поводяться, як знавці теми, та ведуть за собою людей. Матвія 15:14: «Лишіть їх: це сліпі проводирі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму».

Стукайте — і відчинять — важливість постійності в пошуку допомоги, чи певних благ, бо завжди є шанс, що ви отримаєте те, що шукаєте. Матвія 7:7–8: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють».

Сіль землі — найвидатніші представники певного суспільства; люди, які слідують вченню Ісуса Христа. Матвія 5:13: «Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди».

Хома невірний — про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить. Івана 20:24-25: «Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили». Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!».

Що посієш, те і пожнеш — постійність причинно-наслідкових зв’язків. Галатам 6:7: «Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме».

Ціна зради — смерть — результати зради завжди будуть гіршими, ніж те благо, яке зрадник хотів отримати. Матвія 27:3-5: «Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим. “Згрішив я”, — сказав, — “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!” Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився».

Ягнята серед вовків — смирна, чиста, невинна людина серед жорстоких людей. Матвія 10:16: «Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки».