32 літери і натхнення

З євангельським християнином Олексієм Шеіном, який входить до п’ятірки кращих білоруських авторів ми говорили про його бестселер «Сім каменів» (2015 р.), про наріжний камінь покликання, про знамениту і сучасну християнську белетристику, про любов до читання і рідної мови. Захоплені відгуки в ЗМІ, черги в бібліотеках, престижні нагороди – все це супроводжувало успішний дебют Олексія.


Олексію, Ви були організатором і керівником політичної партії «Білоруська Християнська Демократія». Чому залишили справи і почали займатися літературою?

Я був співзасновником і співголовою християнсько-демократичної партії. Однак через кілька років політичної роботи, коли молився і розмірковував про своє покликання, зрозумів, що Господь направляє мене в іншу сферу. Сьогодні політична діяльність в Білорусі малопродуктивна, треба займатися більш фундаментальними речами, на яких може будуватися нація. І хоча мене приваблював адреналін політичної роботи, дитяча мрія писати книги і, сподіваюся, покликання Боже, перемогло. Це сталося в 2011 році.

Ви – автор білоруського бестселера «Сім каменів». Творці “бестселерометра” та книги «Код бестселера» Джоді Арчер і Метью Джокерс вважають, що «у авторів, які працювали в журналістиці, існує найбільший шанс написати дебютний бестселер». Чи згодні?

Можливо, причина в тому, що журналісти добре вміють розповідати історії. Я кілька років пропрацював в журналістиці, маю філологічну освіту.

Читай: Хочеш написати бестселер? Використовуй алгоритм.

Білоруська мова, за даними ЮНЕСКО, знаходиться на межі вимирання. Те, що книга написана білоруською, хоча у вашій країні дуже мало говорять і читають рідною мовою – принципово? Чи є у неї нагороди?

Поле автентичної білоруської культури взагалі, і літератури, зокрема, велике і майже не оране. Тому я заснував безкоштовні курсі білоруської мови «Моваведа» (Про цей успішний проект писала впливова німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitun, – прим. редакції). І звичайно, рішення випустити книгу білоруською мовою – справа принципова, хочу писати білоруську християнську літературу, а не російську.

Один з мейнстрімів світової та білоруської літератури – література підліткова, реалізована в пригодницькому жанрі і жанрі фентезі. Це співзвучно і з моїм бажанням писати для дітей 9-12 років. Краща форма для цього, на мій погляд – алегорія, казка, фентезі.

У Білорусі книга стала популярною. Вона стала фіналістом конкурсу на кращу дитячу і підліткову книгу, увійшла до списку «500 кращих книг за 500 років білоруського друкарства». Отримала премію Європейського товариства наукової фантастики (European Science Fiction Society) в 2017 році. У тому ж році вийшов переклад роману в Чехії. В Україні взялися перекладати книгу українською мовою. До речі, вже пишу продовження історії.

Дивись: Буктрейлер “Сім каменів”

Як зародилася ідея, пам’ятаєте? Які смисли популяризували в книзі?

Надихнувся образами біблійних істот, які перебувають перед Божим престолом і почав придумувати історію з ними. Фрагментарно тварини з’являються в книзі, але її головний герой – хлопчик, що знайшов своє покликання, любов і відносини з Богом. Свобода, віра, любов – цінності, над якими завуальовано, через алегорії міркую в книзі.

Друкарський верстат і Реформація зробили книги в принципі доступними, а Біблію національною мовою – в першу чергу. Це дало можливість державам Північної Європи і Америки розвивати свої культури на фундаменті християнського світогляду. Християнські цінності поширювалися також і через художню літературу?

Дійсно, були часи, коли християнські цінності поширювалися по всьому світу і через художню літературу також.

Я б почав розповідь з родоначальника сучасного роману Даніеля Дефо. Його роман «Робінзон Крузо» задав стандарт жанру. Але в радянському перекладі К. Чуковського не стало всього того, заради чого писався «Робінзон». Насправді, роман – то євангелізаційний!

Головний герой Робінзон Крузо не слухається Бога і свого батька, але через загибель корабля і самотність на безлюдному острові життя його кардинально змінюється. Серед речей, які не потонули разом з кораблем є і Біблія. Він починає її читати і приходить до віри в Бога. Що він робить з цією вірою? Починає нею ділитися. Чи можливо це на безлюдному острові?! Робінзон рятує від смерті дикуна, дає йому ім’я П’ятниця та починає розповідати йому про Христа. Унаслідок цього П’ятниця приймає Христа своїм Спасителем. Саме про це весь роман! А не про те, як вижити на безлюдному острові.

Дивись: Телеканал Білорусь-1 про рекордну відвідуваність виставки «Білорусь і Біблія».

Пригадую епізод про те, як Робінзон сіяв пшеницю, жменю насіння якої знайшов в запиленому мішку. І бачу в цьому духовний урок: якими б нікчемними не були запаси твого обдарування, ти зможеш виростити поле, примножити свої здібності за умови сильного бажання, щоденної праці і пильності. Але продовжимо.

Книга Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» теж постраждала від радянської цензури: усяке християнське свідчення вирізано. Роман був написаний протестанткою і став однією з причин громадянської війни в Штатах, перемогою півночі у якій було скасовано рабство в країні.

Роман викликав сильні емоції, в тому числі і у захисників рабства. В американській літературі сформувався цілий рух «Анти-Том», в рамках якого за 10 років до початку Громадянської війни було опубліковано близько 30 романів захисників рабства. У них в різних інтерпретаціях звучала думка про те, що негри – народ, схожий на дітей, нездатний до життя без прямого нагляду з боку білих.

Напевно, це не весь список тих християн, хто впливав на світ своїми книгами?

Усі біблійні смисли, молитви були видалені з творів Г.Х. Андерсена. Ми не знали, що Герда в «Сніговій королеві» зверталася в молитві до Бога, просячи за Кая.

Схожа ситуація сталася і з казковою повістю Сельми Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми». У «Нільсі» все, що не корелювало з радянською ідеологією, було знищено: пригоди хлопчика стали результатом його відмови читати Біблію і піти до церкви, а ми про це не здогадувалися. До «Подорожі Нільса», серед іншого, письменниця випустила збірку новел «Легенди про Христа», яка не була перекладена в СРСР. На початку ХХ ст. Сельма Лагерлеф отримала Нобелівську премію з літератури.

Автор «Володаря перснів» Джон Толкін писав про свою творчість: «Про те, що я християнин, можна зрозуміти з моїх книг». Він привів до віри в Бога атеїста К. Льюїса. Предтеча сучасного жанру фентезі Джордж Макдональд, що мав величезний вплив на К. Льюїса, був протестантським пастором.

 

Найвідомішу книгу К. Льюїса «Хроніки Нарнії» читали, напевно, всі або бачили фільм. Він написав також, мабуть, найвпливовішу християнську книгу ХХ століття «Просто християнство». Вона заснована на його радіобесідах в роки Другої світової війни.

Мало хто знає, що автор чотирьох романів про Гуллівера Джонатан Свіфт був священиком в Дубліні. Один зі стовпів світового детективу Гілберт Честертон відомий не тільки новелами про отця Брауна, але і апологетичною літературою, своєю полемікою з атеїстами і прагненням привести їх до Христа.

Хіба детективний жанр – не табу в християнській літературі і Церкві?

Я не згоден з такою забороною. Стрижень цього жанру, втім, як і будь-якій хорошій книзі – протиборство ідей. На їхньому антагонізмі будується конфлікт і сюжет. Ідея будь-якого детективу: зло буде покаране, справедливість і правда переможуть. З нею конкурує інша ідея: зло викрутиться, правда програє. Сищик розслідує злочин, тобто ретельно аналізує обставини порушення закону, щоб знайти і покарати винного. У цьому проглядається християнський смисл справедливості і дотримання заповідей: «порушувати закон – погано». Можна згадати тут відомі слова апостола Павла: «А як чиниш ти зле, то бійся, бо він недаремно носить меч: він Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!».

Джордж Макдональд – протестантський пастор, романіст і поет, предтеча сучасного жанру фентезі. Він справив величезний вплив на К. Льюїса, Д. Толкіна, Г. Честертона.

Таким чином, у детективному сюжеті представник закону, «Божий слуга», шукає докази. Знаходить їх, «приміряє» до першого підозрюваного. Тоді ми тішимося, що правда ось-ось переможе! Потім розуміємо, що не все так просто: злодій хитрий, сищик уперся в глухий кут, а значить, зло має хороші шанси перемогти. Сищик знову розкопує факти – докази і в кінці будь-якої історії ловить злочинця. Правда перемагає брехню, добро перемагає зло! По-моєму, це дуже правильна християнська ідея, якщо врахувати, що існує величезна кількість сучасних книг, які тиражують ідеї вседозволеності та безкарності.

Реабілітували жанр. До речі, для мене в детективних історіях прихована ідея важливості освіти і професіоналізму: без гарної освіти, широкого кругозору і високого рівня підготовки неможливо перемогти зло. Однією лівою його не візьмеш! Тому давайте поговоримо про роль освіти в здійсненні покликання.

Безумовно, те, що ми читаємо, впливає на наш світогляд, формує його. Книга – це слово. Слово має силу. Тут – все просто.

Крім того, іноді книги стають основою для кіносценаріїв. І тоді вже у формі фільму історія, раніше розказана на сторінках, може бути почутою і побаченою в різних країнах і впливати на світогляд людей різних переконань. Так було з фільмом М. Гібсона «Хоробре серце». Стрічка так вплинула на молодь Шотландії, що молоде покоління масово почало вчити мову і вивчати історію країни.

Якщо у людини є покликання писати книги, сценарії, п’єси (іншими словами – розповідати історії), то вона буде набагато успішніше служити цими дарами Богу і людям, буде набагато більш ефективною в реалізації цього покликання, якщо буде вчитися. Через навчання і практику ми розвиваємо свій талант, пускаємо його «в обіг».

К. Льюїс і Д. Толкін.

Навіть такі згадані нами метри, як Толкін і Льюїс, вчилися один в одного і у своїх колег. Щотижня вони зустрічалися в рамках свого літературного гуртка, який називався «Інклінги». Можна згадати тут же і інших християн-письменників, які створили класичний англійський детектив – Г. К. Честертона, Дороті Сейерс і Рональда Нокса. Вони були активними учасниками літературного об’єднання «Детективний клуб», у якому письменники вчилися один в одного, обговорювали технічні аспекти своєї роботи. Честертон і Сейерс в різні роки були головами цього Клубу.

Читай: Кожен третій українець не прочитав жодної книжки за рік. Українці все менше відвідують театри та бібліотеки

Читай: Що шукали українці в Вікіпедії в липні 2018: чемпіонат світу з футболу, боксер Усик, зарубіжні фільми. Рейтинг популярних сайтів у квітні 2019

Г. К. Честертон, Дороті Сейерс і Рональд Нокс.

У США виявили взаємозв’язок між читанням і майбутнім. Чим менше підлітків читають художню літературу, тим вища ймовірність того, що в майбутньому вони опиняться у в’язниці. До такого висновку прийшли американці в результаті пошуку відповіді на питання: яка кількість місць повинна бути в тюрмах, які планують побудувати. Ви можете пояснити цю закономірність?

Я не зустрічав кореляції між тим, що хтось не читає художньої літератури, і тим, що з ним буде. Але, очевидно, що хороша література прищеплює хороші звичаї и емпатію. Ось чому для мене так важливо писати для дітей 9-12 років, адже в цей період дорослішання легше вплинути на формування гармонійної особистості, ніж, скажімо, в 22 роки. Як співав В. Висоцький: «Значить, потрібні книги ти в дитинстві читав».

Як прищепити дитині бажання читати?

У мене немає відповіді на це питання. Мої діти читати люблять, тому у нас в родині немає досвіду «прищеплення любові до читання». Можливо, любов до читання – дар, який можна розвивати і пробуджувати, не знаю. Є люди, які допомагають «розчитати» дитину.

Читай: «У Нідерландах пасажирам з книгою дозволять безкоштовно їздити в поїздах»

Чи існує сьогодні в Білорусі, Україні та світі таке явище, як сучасна християнська художня література? Якщо так, то скільки її представлено на сучасному книжковому ринку (світовому, білоруському, українському)?

Основний вітер дме з Америки. Там цей ринок серйозно розвинений: християнська література продається навіть у звичайних гіпермаркетах. Я дуже довго був під враженням від побаченого! Це крім того, що існують величезні книжкові магазини з багатим вибором християнських книг будь-яких жанрів і тем: християнська історія, мемуари, політика, теологія, апологетика, фентезі, фантастика, жіночий роман, детективи.

У звичайному книжковому магазині України і Білорусі з великою часткою ймовірності ви не знайдете книг сучасних християнських авторів. Це велика проблема. Кожен день люди «живляться» чужими для християнства ідеями.

І все ж сучасна  національна християнська художня література існує!

На даний момент християнських авторів художньої літератури можна перерахувати на пальцях.

Книга Надійки Гербіш «Теплі історії до кави» посіла перше місце в рейтингу «Топ-20» мережі книгарень «Є» та отримала нагороду “European Christian Book of the Year.

Автор №1 – Варвара Єналь. Лауреат Міжнародної дитячої літературної премії імені В.П. Крапівіна сезону 2013 року. Пише для підлітків. Незабаром має вийти її 10 книга. Переможець літературного конкурсу ім. Джона Буньяна – 2017, фантаст Олексій Декань пише для різних аудиторій і видавництв. У нього можна повчитися стратегії просування книг. (Взяти у Олексія автограф в цьому році можна було на Книжковому Арсеналі, – прим. редакції).

Анатолій Шкарін пише пригодницьку літературу і постапокаліптику. Павло Александров працює в жанрі фентезі. Надійка Гербіш пише жіночу прозу і книги для дітей. Її книга «Теплі історії до кави» посіла перше місце в рейтингу «Топ-20» мережі книгарень «Є» та отримала нагороду “European Christian Book of the Year”. Тамара Рєзнікова випустила понад 10 книг. Нагадаю, що говорю зараз тільки про євангельських християн.

Читай: Д. Рейнхарт «Бурштиновий попіл»

Не секрет, что какое-то время назад я отправляла рукопись "Янтарного Пепла" в издательство и так и не получила ответа….

Опубліковано Jay Reinhart Неділя, 21 квітня 2019 р.

У Білорусі останнім часом розвивається християнська історична проза. Роман Євгена Зубовіча «Білоруський полковник» буквально на початку травня потрапив в шорт-ліст премії «Книга року – 2018». У цій книзі Євген розповідає про події ХVII століття, часів «потопу»: Річ Посполита, ВКЛ, Україна, війна з Московією, козаки. Про події ХVI століття мова йде в двох повістях Олега Рукаля: «На службі князя Радзивілла» і «Під стінами Полоцька». Зараз автор пише заключну частину трилогії.

Крім того, в Україні у видавництві Книгоноша, виходять збірки християнських оповідань. У Білорусі ми починаємо видання першого християнського літературного збірника «Паходня», вихід якого планується в червні.

У чому причина того, що у нас мало художньої літератури власного виробництва?

За радянських часів у віруючих не було можливостей ні отримувати якісну вищу освіту, ні легально видавати будь – яку християнську літературу. Сьогодні діє інерція і брак розуміння того, як важливо впливати на суспільство через літературу і мистецтво. І це дивно! Адже ми віримо в силу Слова, але чому лише в церковній проповіді? А як бути зі словом, що звучить через книги, пісні, фільми і спектаклі?

До того ж, кількість євангельських церков в регіоні невелика, тому вплив на культуру слабший, ніж в тій же Америці.

За радянських часів у віруючих не було можливостей ні отримувати якісну вищу освіту, ні легально видавати будь – яку християнську літературу. Сьогодні діє інерція і брак розуміння того, як важливо впливати на суспільство через літературу і мистецтво. І це дивно! Адже ми віримо в силу Слова, але чому лише в церковній проповіді? А як бути зі словом, що звучить через книги, пісні, фільми і спектаклі?

Немає школи, немає традиції, не розвинене співтовариство християнських літераторів, які б орали ґрунт для такого явища, як християнська художня література. Спільноти, здатної взаємодіяти один з одним, шукати вихід на книжковий ринок, передавати досвід тощо. Тому зараз важливо створити критичну масу християнських письменників, можливо, навіть на шкоду якості продукції.

Ви проводите скайп-семінари для тих, хто бажає писати книги. Як записатися на Ваш семінар? Відкриєте зараз пару професійних секретів про те, як написати хорошу книгу?

Щоб зв’язатися зі мною і записатися на безкоштовну онлайн-консультацію з написання книги, переходите за цим посиланням. Ви зможете задати мені актуальні для вас питання, а я поділюся досвідом і розповім, що і як ми робимо в нашій «Книжковій майстерні».

Залишимо сьогодні в стороні питання таланту: він або є, або його немає. Якщо він є, його потрібно розвивати.

Зупинимося на «технічній» стороні справи.

Зазвичай під час консультації ми опрацьовуємо ідею, формат, план майбутньої книги. При роботі над книгою я раджу дотримуватися наступного алгоритму:

– Сформулювати ідею, продумати образи, зрозумілі цільовій аудиторії, і інструменти, за допомогою яких ідея і образи будуть донесені.

– Визначитися з цільовою аудиторією. Створити портрет потенційного читача. Потрібно розуміти для кого пишеш. Якщо для підлітків, то якого віку? Для хлопчиків або дівчаток? Пишеш «дорослу» книжку, то для кого: для молоді, а може для сімейних пар?

– Мати план і конспект книги. Встановити дедлайни, розписавши обсяг роботи на день, тиждень, місяць.

У принципі, це дуже прості рекомендації. Що стосується «філологічних» порад, то вони так само прості: не пишіть в стилі авторів ХІХ століття з довгим описом природи, інтер’єру і одягу. У темпі сьогоднішнього життя все це буде сприйматися, як анахронізм і дратуватиме читача. Краще використовувати прості, але не примітивні речення з доречними метафорами або порівняннями. Уникайте штампів: «блакитні, як озера, очі» і т.д. і т.п. Не вживайте зайвих слів: «Він засунув СВОЮ руку в кишеню».

Розділяйте полотно тексту на абзаци для візуальної простоти сприйняття.

Олексію, з Вами солідарні творці алгоритму бестселера. Вони виявили, що читачам подобаються коротші речення, оповідання в розмовному стилі і в міру ерудований словниковий запас. З точки зору сюжету, бестселер повинен мати «емоційний ритм», щоб змусити читачів перегортати сторінки.

Цікава книга – це добре розказана історія. Тому головне – цікаво розповісти те, що ви хочете. «Косяки» прибере редактор. Згодом з’явиться досвід, а з ним прийде і майстерність.

 

ІРИНА РОЖКО

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In