31 березня 1732 року народився Ганс Йозеф Гайдн

31 березня 1732 року народився Ганс Йозеф Гайдн, відомий австрійський композитор, друг і вчитель Моцарта і Бетховена, автор мелодій, які лягли в основу державних гімнів Німеччини і Австро-Угорщини. Ганс Йозеф увійшов також в історію як «батько симфонії» і «батько струнного квартету», сприяв розвитку камерної музики, зокрема «фортепіанного тріо».

Ганс народився в родині каретного майстра в Рорау у Нижній Австрії. Його тато добре грав на гуслах, хоча був самоуком. Саме батько перший помітив музичні здібності Ганса, коли той у п’ять років міг вільно наспівувати мелодії, які його тато грав на гуслах.

Спочатку Ганс навчався співу і підробляв на цьому, але пізніше його голос пропав і він перейшов до музики. Завдяки заняттям у віденського вчителя музики Порпори, Ганс зміг навчитися записувати правильно нотами свою музику.

Деякий час він служив капельмейстром при дворі графа Карла фон Морцина, а потім в 1761 році майже на півстоліття стає придворним музикою при маєтку князів Павла і Міклоша Естерхазі в Айзенштадті.

У 1791-1792 рр. композитор відвідав Англію, де його концерти відвідував сам принц Уельський. По дорозі додому він познайомився з Бетховеном, який став його учнем. Одразу помітивши талант свого учня, Гайдн записав, що «його визнають колись одним з кращих музикантів Європи, і я буду з гордістю називати себе його вчителем».

Після повернення з Англії, можливо під впливом від знайомства з Генделем і його творами «Месія» і «Ізраїль в Єгипті», Ганс Гайдн створює свою ораторію на біблійні мотиви – «Створення світу», яка вперше прозвучала у Відні в квітні 1798 року.

У останні роки життя він зумів ще створити мелодію австрійського гімну. Життя цього талановитого музиканта закінчилося 31 травня 1809 року, коли в місті стояли французькі війська, тому його похорони пройшли без особливих урочистостей і без музики, але через двадцять років останки Гайдена були перепоховані, за бажанням Естергазі, з належною увагою. Своєю творчістю і через своїх учнів Гайдн здобув незабутній спадок серед багатьох народів, який багато в чому прославляє Господа, як джерело творчого натхнення.

Гайдн створив багато церковної музики, яка часто мала досить веселий характер, незвичний для подібного жанру. Коли у нього якось запитали, чому він пише так весело, то він розкрив таємницю своєї незвичайної радості: «Коли я думаю про Бога, то моє серце так переповнюється радістю, що ноти починають танцювати і самі скачуть з пера на папір. А якщо Бог дав мені таке веселе серце, то, думаю, для мене припустимо служити Йому духом радості». Саме думки славного музиканта про Бога народжували в ньому веселе серце.

Зображення: wikipedia.org

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In