logo

30 липня 1619 – Палата міщан у Вірджинії стала першим представницьким органом в Америці

30 липня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Американська демократична традиція бере свій початок задовго до здобуття незалежності США. Одним з виразних проявів виборності й представленості волі народу стала Палата міщан у Джеймстауні (колонія Вірджинія) – перший виборний законодавчим орган в Новому Світі .

Колонія Вірджинія заснована 1606 року як замовлення від лондонської компанії «Вірджинія» (названа на честь невинності королеви Єлизавети), а перше поселення (Джеймстаун) з’явилося тут у травні наступного року. Колонія належить до «королівських», тобто заснованих за наказом чи сприяння монархів. Попри це, демократичні традиції поселенням були притаманні від самого початку. Це виявилося, насамперед, в самоорганізації та ініціативності колоністів щодо управління і, як результат, заснування перших представницьких органів влади.

Саме тут у 1619 році був створений перший виборний орган – Палата міщан, яка увійшла в Генеральну Асамблею Вірджинії. На його формування вплинули два фактори. По-перше, колоністи мали створювати органи влади для вирішення внутрішніх питань (чекати відповіді з метрополії щодо будь-якого питання доводилося місяці). По-друге, колоністи у Новому Світі не могли обійтися без самоорганізації та співпраці задля виживання (на етапі формування поселень) та подальшого правильного функціонування громад, а тому мали створювати власні місцеві з-поміж авторитетних жителів.

Від початку заснування колонії влада була представлена призначеним з Лондона губернатором Джорджем Ердлі. Йому доручили формувати місцеві органи влади. У підсумку майбутня однопалатна Асамблея мала складалася з губернатора, Державної Ради, призначеної компанією «Вірджинія», та 22 місцевих обранців. У 1619 році губернатор ініціював вибори цих 22 представників народу.

30 липня 1619 року губернатор Ердлі скликав Генеральну Асамблею, в яку увійшли представники від колоністів (Палата міщан), а тому ми можемо назвати її першим представницьким законодавчим органом в Америці. Перша сесія тривала шість днів та проходила у приміщенні церкви у Джеймстауні.

Так сформували новий лад в колонії: губернатор все ще міг накласти вето на ухвалені рішення, і Компанія все ще підтримувала загальний контроль над поселеннями, але переселенці отримали, хоча й обмежену, але цілком реальну можливість в управлінні колонією, включаючи фінансову сферу.

Хоча палата міщан не була загальнонаціональним парламентом і не мала тих повноважень, якими володіють сучасні органи самоврядування, однак для початку XVII століття це був великий крок уперед. Таким чином, демократичні принципи лягли в основу існування нового типу поселень на новому континенті фактично від початку заснування колонії

В наступні десятиліття колонія пережила чимало потрясінь (метрополія намагалася усунути місцеве населення від реальної влади). В XVII-XVIII столітті тривала «боротьба за Асамблею», яка дала колоністам чималий досвід у боротьбі за право управління та стала передвісником боротьби за незалежність.

Демократична традиція США в другій половині минулого століття стала певним еталоном політичної системи західного світу. Та варто пам’ятати, що державний лад, закріплений у американській Конституції, спирається на конкретні цінності й фундаменти. Один з батьків-засновників США Джон Адамс говорив: «Наша Конституція була створена лише для моральних і релігійних людей. Вона абсолютно не підходить для будь-якого іншого уряду».