29 травня 1934 року розпочався Барменський синод, який поклав початок Сповідницькій церкві в Німеччині, яка перебувала в опозиції до нацизму.
Роком раніше Націонал-соціалістична робітнича партія Гітлера, яка прийшла до влади в Німеччині спробувала встановити державний контроль над церквою. Заради цього всі протестантські церкви були об’єднані у єдину Німецьку євангельську церкву, на чолі якої були поставлені пастори, які прихильно ставилися до Гітлера.
У той же час далеко не всі пастори і церкви погоджувалися з цим. Тому в травні 1934 року в Бармені був скликаний синод представників тих протестантських церков, які вступили в опозицію до нацистів і їхньої ідеології. Учасники синоду проголосили Барменську декларацію, яка була складена Карлом Бартом спільно з пастором Мартіном Німелером.
Декларація в шести тезах стверджувала, що тільки Ісус Христос і Слово Боже є єдиними керівниками церкви і особистого життя кожного віруючого, тому німецька церква не є державним органом, а державний контроль над церквою розходиться з доктриною християнського вчення. Декларація проголошувала, що церква не може управлятися одним лідером – «фюрером», оскільки в церкві немає ніякої ієрархії, посилаючись на Мв. 20:25-26. Підкреслювалося, що держава і церква мають свої власні сфери впливу і юрисдикції, які не повинні плутатися.
Барменська декларація стала фундаментом діяльності Сповідницької церкви, яка об’єднала багатьох євангельських християн, які не приймали ідеологію нацизму і намагалися надалі триматися Слова Божого. При цьому, лідери Сповідницької церкви відзначали, що Слово Боже не підпорядковане церкві і не може довільно використовуватися для виправдання різних вчинків, а навпаки церква і суспільство підпорядковані Слову Божому, яке не повинне змінюватися і довільно інтерпретуватися.
Багато прихильників Сповідницької церкви зазнали гонінь від нацистів. Серед них був пастор Дітріх Бонхеффер, який став в’язнем концтабору, а потім був убитий у кінці війни. Саме лідери Сповідницької церкви в повоєнний час очолять процес покаяння Німеччини в гріхах Другої світової війни і подадуть надію на біблійне оновлення німецького суспільства.
